Путін може піти ва-банк: у The Hill описали сценарій можливої атаки Росії на країни НАТО
Російський президент Володимир Путін може вдатися до надзвичайно ризикованого кроку, якщо війна проти України й надалі погіршуватиме внутрішню ситуацію в Росії. Таку оцінку висловив американський політолог і колумніст The Hill Леон Арон, який припускає, що Кремль теоретично може спробувати провести обмежену військову операцію проти однієї з країн НАТО, аби використати її як інструмент політичного тиску на Захід.
На думку експерта, подібний сценарій не означає прагнення Москви до масштабної війни з Альянсом. Навпаки, йдеться про можливу спробу швидко захопити невелику територію, після чого запропонувати переговори, пов'язавши виведення своїх військ із виконанням низки політичних вимог. Серед них можуть бути поступки щодо України, перегляд архітектури європейської безпеки та фактичне визнання російських територіальних претензій.
Водночас варто зазначити, що описаний сценарій є авторською аналітичною оцінкою Леона Арона, а не підтвердженими даними про підготовку Росії до таких дій.
Чому, на думку експерта, Кремль може вдатися до ризикованого сценарію
Леон Арон вважає, що внутрішня ситуація в Росії поступово ускладнюється. Війна, яка триває вже кілька років, дедалі сильніше впливає на економіку та суспільство, руйнуючи неформальний "суспільний договір", відповідно до якого громадяни отримували відносну стабільність в обмін на політичну лояльність.
Серед чинників, які, на думку політолога, можуть підштовхувати Кремль до пошуку нових способів змінити ситуацію, він називає значні людські втрати, відсутність технологічних проривів у військовій сфері, скорочення прибутків від експорту нафти та газу, регулярні удари по нафтопереробній інфраструктурі, проблеми із забезпеченням паливом окремих регіонів і загальне погіршення економічної ситуації.
Експерт також звертає увагу на політичний аспект. На його думку, популярність російського керівництва вже не є такою беззаперечною, як раніше, а тому зовнішньополітична ескалація може розглядатися як один зі способів змістити фокус суспільної уваги.
Чому увага прикута саме до Балтії
У своїй колонці Леон Арон називає найбільш вразливими країнами Естонію та Латвію. Обидві держави мають спільний кордон із Росією, а також значну частку російськомовного населення.
На думку автора, саме цей фактор Москва потенційно може використати як інформаційний привід для виправдання своїх дій. Він зазначає, що російська пропаганда вже неодноразово поширювала твердження про нібито діяльність українських безпілотників на території країн Балтії. Крім того, останнім часом лунали й жорсткі заяви окремих російських посадовців щодо держав НАТО.
Політолог припускає, що інформаційна кампанія могла б передувати будь-якій військовій провокації, створюючи привід для подальшої ескалації.
Як може виглядати можливий сценарій
За оцінкою Леона Арона, у разі реалізації такого сценарію першочерговими цілями можуть стати об'єкти транспортної інфраструктури.
Зокрема, автор припускає, що першими ударами можуть бути атаковані злітно-посадкові смуги військових аеродромів, щоб ускладнити швидке перекидання підкріплень союзників.
Також він звертає увагу на стратегічне значення залізничного сполучення між Польщею та Литвою, через яке здійснюється перекидання сил НАТО до країн Балтії. Порушення роботи цієї логістичної артерії, на думку експерта, могло б суттєво ускладнити оперативне реагування Альянсу.
Водночас автор нагадує, що будь-яке застосування статті 5 Північноатлантичного договору передбачає проведення консультацій між усіма країнами-членами НАТО та ухвалення відповідного колективного рішення.
Які території, на думку автора, можуть стати об'єктом провокації
Леон Арон вважає, що Кремль не зацікавлений у масштабному військовому зіткненні з НАТО, військовий потенціал якого значно перевищує російський.
Саме тому він припускає можливість спроби встановити контроль лише над окремими прикордонними районами.
Серед потенційних напрямків автор називає повіт Іда-Вірумаа в Естонії, де проживає значна кількість російськомовного населення, а також латвійський регіон Латгалія.
Політолог вважає, що після швидкого встановлення контролю Кремль міг би використати вже знайому тактику організації псевдореферендумів із подальшими заявами про "захист" нових територій.
Які вимоги може висунути Кремль
На думку автора The Hill, після створення нової кризи Москва могла б запропонувати європейським державам переговори, позиціонуючи їх як шлях до "довготривалого миру".
При цьому до можливого пакета вимог, за оцінкою експерта, можуть увійти питання, пов'язані не лише з країнами Балтії, а й із війною проти України.
Серед потенційних умов Леон Арон називає вимоги щодо міжнародного визнання територій, які Росія вважає своїми, нові пропозиції щодо статусу окремих українських регіонів, а також спробу повернутися до дискусії про зміну системи безпеки в Європі.
Крім того, Кремль, на думку політолога, може знову порушити питання про обмеження подальшого розширення НАТО та перегляд політики Альянсу після завершення холодної війни.
Інші експерти також звертають увагу на ризики
Останнім часом дедалі більше західних аналітиків звертають увагу на посилення військової та інформаційної активності Росії за межами України.
Серед факторів, які викликають занепокоєння, називають масштабні інформаційні кампанії проти країн Балтії, активність російської військової авіації поблизу кордонів держав НАТО та регулярні демонстрації сили.
Водночас далеко не всі експерти вважають повномасштабний напад на країни Альянсу ймовірним у найближчій перспективі. Зокрема, польські фахівці зазначають, що наразі Росія не має достатніх ресурсів для великої війни проти НАТО. Однак вони не виключають можливості окремих провокацій або гібридних дій.
Окрему увагу військові експерти приділяють і можливостям російських ракетних комплексів, розміщених у Калінінградській області. Зокрема, балістичні ракети "Іскандер" технічно здатні уражати цілі на території Польщі та країн Балтії, що залишається одним із факторів безпеки в регіоні.
Попри це, описаний Леоном Ароном сценарій залишається експертною оцінкою можливого розвитку подій. Реалізація подібного плану означала б пряме зіткнення Росії з НАТО та запуск механізмів колективної оборони, наслідки яких були б надзвичайно складними й непередбачуваними для всіх сторін.
