Путін опинився під дедалі сильнішим тиском: Bloomberg назвав головні проблеми Кремля через війну
Повномасштабна війна проти України дедалі сильніше впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на внутрішню ситуацію в Росії. За оцінкою Bloomberg, президент РФ Володимир Путін стикається зі зростаючим економічним, військовим і політичним тиском, який сьогодні набагато складніше стримувати, ніж у перші роки війни.
Журналісти зазначають, що наслідки бойових дій дедалі частіше відчуваються далеко за межами лінії фронту. Україна значно розширила можливості нанесення далекобійних ударів, а це змінює характер конфлікту та створює нові виклики для російської влади.
Українські удари дедалі частіше досягають території Росії
Однією з головних причин посилення тиску на Кремль Bloomberg називає суттєве збільшення кількості ударів безпілотниками та ракетами по території Росії.
За даними видання, у 2026 році Україна значно наростила дальність і інтенсивність атак, зокрема по цілях, розташованих поблизу Москви та в інших регіонах країни.
Аналіз повідомлень регіональної влади, проведений Bloomberg, свідчить, що понад половина російських регіонів, у яких проживає більше 70% населення країни, хоча б один раз оголошували повітряну тривогу від початку року.
На думку аналітиків, це свідчить про суттєве зростання можливостей України у сфері далекобійних ударів та масового застосування безпілотників.
Водночас російські військові, як зазначає видання, вже визнають, що забезпечувати ефективний захист від таких атак стає дедалі складніше.
Паливна галузь стикається з новими труднощами
Окрему увагу Bloomberg приділяє ситуації у паливному секторі Росії.
Видання зазначає, що українські удари по нафтопереробній інфраструктурі стали значно інтенсивнішими. При цьому окремі підприємства зазнають повторних атак, що ускладнює проведення ремонтів і відновлення виробництва.
За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у червні обсяг переробки сирої нафти на російських нафтопереробних заводах скоротився до 3,8 мільйона барелів на добу порівняно з 5,4 мільйона барелів за аналогічний період минулого року.
На цьому тлі в окремих регіонах Росії повідомляється про дефіцит пального, перебої з постачанням та запровадження обмежень. Також фіксується зростання цін на бензин і збільшення черг на автозаправних станціях.
Bloomberg звертає увагу, що питання вартості пального традиційно є чутливим для російського суспільства, особливо напередодні парламентських виборів.
Військова економіка дедалі сильніше навантажує країну
Ще одним фактором, який посилює тиск на Кремль, журналісти називають економічну ситуацію.
За оцінкою Bloomberg, у 2026 році темпи зростання російської економіки різко сповільнилися. Попри те, що оборонно-промисловий комплекс продовжує збільшувати виробництво, більшість цивільних секторів економіки скорочують інвестиції та випуск продукції.
Великі державні витрати на військові потреби, зазначає видання, підтримують високий рівень інфляційного тиску. Через це Центральний банк Росії змушений зберігати високі процентні ставки.
При цьому нестача робочої сили залишається однією з головних проблем економіки. Значна частина ресурсів спрямовується до оборонного сектору, що обмежує можливості розвитку інших галузей.
На думку аналітиків, така модель дедалі сильніше навантажує економіку країни.
Очікування Кремля щодо дипломатії не виправдалися
Bloomberg також звертає увагу на дипломатичний аспект.
Після зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Анкориджі у серпні 2025 року в Кремлі розраховували, що Вашингтон сприятиме укладенню мирної угоди на умовах, які були б вигідними Москві.
Однак, як зазначає видання, цього не сталося.
Журналісти пишуть, що навіть окремі представники зовнішньополітичного керівництва Росії почали визнавати малоймовірність реалізації сценарію, який у Кремлі пов'язували з так званим «духом Анкориджа».
Попри заяви російської влади про успіхи на фронті, економічні, військові та політичні витрати війни продовжують накопичуватися.
Соціологія фіксує зниження рівня довіри
Ще одним сигналом Bloomberg називає результати соціологічних опитувань.
За даними російського державного центру ВЦИОМ, рівень довіри до Володимира Путіна за два тижні до 10 липня знизився на 4,4 відсоткового пункту і становив 72,3%.
Водночас незалежний «Левада-центр» повідомив про зниження рейтингу схвалення діяльності президента до 74%, що стало найнижчим показником від початку повномасштабної війни.
Також зменшилася кількість росіян, які вважають, що країна рухається правильним курсом.
Аналітики пов'язують ці зміни не лише з економічними труднощами, а й із дедалі відчутнішим впливом війни на повсякденне життя населення.
Йдеться про регулярні повітряні тривоги, атаки безпілотників, обмеження мобільного інтернету та інші заходи безпеки, які дедалі частіше зачіпають цивільних.
Війна продовжує створювати нові виклики
На думку Bloomberg, сукупність цих факторів свідчить про те, що війна стає дедалі дорожчою для Росії як у військовому, так і в економічному та політичному вимірах.
Водночас видання зазначає, що бойові дії тривають, а перспектив швидкого зниження навантаження на російську економіку чи внутрішньополітичну ситуацію наразі не спостерігається.
Окремо головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше заявляв, що Сили оборони продовжують завдавати ударів по військово-промислових об'єктах Росії на відстані до двох тисяч кілометрів, а також уражають логістичну інфраструктуру в глибині території, щоб зменшити можливості противника підтримувати бойові дії та здійснювати масовані повітряні атаки.
