У ніч на п’ятницю ізраїльська авіація завдала серії точкових ударів по ключових об’єктах ядерної інфраструктури Ірану, зокрема надземному Заводу з виробництва ядерного палива в Натанзі, об’єктам у Фордоу та Ісфагані. Одразу виникла стурбованість можливими наслідками для довкілля та здоров’я людей від викиду радіоактивних ізотопів, підсилена повідомленнями про руйнування надземних цехів із центрифугами для збагачення урану.
Найпотенційно небезпечним сценарієм було б ураження ядерних реакторів, уніфікація активної зони яких супроводжується накопиченням високотоксичних продуктів ділення — цезію-137, стронцію-90, йоду-131. Саме йод-131 може спричиняти різке підвищення ризику раку щитоподібної залози, особливо в дітей, коли він потрапляє до організму з повітрям або їжею. Проте в ніч атак не було жодних свідчень попадання в реактори — були вцілілі атомні електростанції та дослідний реактор у Тегерані, а також закинутий реактор у Араці, колишній центр з виробництва важкої води, який із 2015 року фактично виведений з ладу.
Ізраїльські військові розгромили лише надземну частину Пілотного заводу збагачення урану в Натанзі, де відбувалося виробництво збагаченого до близько 60 % урану-235, який значно наближається до бойового рівня. Супутникові знімки демонструють велике воронкоподібне заглиблення та хмари темного диму, однак Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що прилади не зафіксували жодного підвищення радіаційного фону за межами периметра об’єкта. Директор Агентства Рафаель Гроссі наголосив, що “рівень радіоактивності залишається у межах норми”, а внутрішні забруднення, попри можливу наявність альфа-частинок у зруйнованій будівлі, “керовані за допомогою базового захисту персоналу” та не становлять загрози для населення.
Ще одним аспектом є токсичність самого урану як важкого металу. Незбагачені уранові руди містять близько 0,7 % урану-235, який у процесі збагачення центрифугами набуває вищого вмісту. Якщо часточки уранової пудри потраплять до повітря під час руйнування трубопровідних магістралей або технологічного обладнання, їхнє вдихання може спричинити ураження нирок, запалення дихальних шляхів та загальний токсичний ефект. Проте прямі повідомлення про поширення уранового пилу надто локалізовані, й за даними іранської сторони, пожежогасіння та бар’єри перешкодили викиду радіоактивного пилу за межі заводу.
Варто також зауважити, що важливу роль у мінімізації наслідків відіграє конструкція самих об’єктів. Надземний Пілотний завод у Натанзі було спроектовано з урахуванням заходів безпеки, але не як реакторна будівля, що обмежує накопичення радіоактивних елементів у відпрацьованому теплоносії. Це своєю чергою унеможливило катастрофічне викидання довгоживучих ізотопів. Крім того, в тому ж Натанзі підземні зали, де розміщені головні центрифуги, залишилися недоторканими.
Інформацію про удари по Фордоу та Ісфагану Гроссі назвав недостатньо деталізованою, але за попередніми даними, там також не постраждали фундаментальні елементи для накопичення радіоактивних сполук. Експерти з радіаційного захисту зазначають, що навіть якщо певна частина матеріалів викинеться в атмосферу, альфа- та бета-частинки швидко осідають, а гамма-опромінення локалізується в радіусі кількох сотень метрів від місця вибуху.
Дипломати від декількох європейських країн до та після засідання Ради Безпеки ООН висловлювали стурбованість щодо можливих широкомасштабних наслідків для регіону. Постпред Росії на ООН Василь Небензя зауважив, що “можливі радіологічні наслідки” можуть мати “найстрашніші наслідки не лише для Близького Сходу, а й для всього світу”. Однак зараз факти та виміри МАГАТЕ спростовують найгірші пророцтва про хмару радіоактивного попелу.
На тлі цих подій Іран оголосив про повторну активацію декількох підземних сховищ ядерного пального та посилення режиму безпеки на інших підприємствах, щоб убезпечити їх від майбутніх ударів і мінімізувати небезпеку для персоналу. Водночас від міжнародних партнерів надходять заклики до стриманості й готовності надати допомогу у випадку локалізації будь-яких радіаційних інцидентів.
Отже, незважаючи на руйнівні розбірки між Ізраїлем та Іраном, найгірші побоювання щодо смертельних радіаційних хмар поки що не підтвердились. Основні реактори та підземні сховища залишилися вцілілими, а МАГАТЕ фіксує нормальний радіологічний фон поблизу місць ударів. Проте подальші розслідування та моніторинг залишаються критично важливими, оскільки навіть мінімальні рівні опромінення можуть мати наслідки для довкілля та здоров’я населення в довгостроковій перспективі.
