Похмурого травневого ранку в південній Ґренландії Дрю Горн, колишній спецпризначенець і нинішній CEO компанії GreenMet, чекав у вертолітному ангарі на шанс побачити з повітря родовище Tanbreez — одне з найбагатших у світі джерел рідкоземельних металів. Ці ресурси є критично важливими для виробництва смартфонів, електротранспорту та військових систем, а США нині залежать від Китаю, що створює серйозні геополітичні ризики.
GreenMet уклала угоду з власником Tanbreez — Critical Metals Corp. — щоб допомогти в розвитку проєкту й забезпечити американський доступ до стратегічних мінералів. Адміністрація Дональда Трампа бачить у Ґренландії ключ до зниження залежності від Китаю й не приховує готовності застосувати фінансові, технологічні та навіть військові інструменти для досягнення мети.
Ґренландія як стратегічна шахова дошка
Острів утричі більший за Техас, але з населенням лише близько 57 тисяч осіб. Його економіка залежить від рибальства, проте танення льодів відкриває доступ до рідкоземельних елементів, золота та алмазів, а також до нових арктичних морських шляхів. Місцеві політики розглядають гірничодобувну галузь як шанс диверсифікувати доходи, однак видобуток у суворих кліматичних умовах з високими витратами залишається складним завданням.
Tanbreez — родовище, яке австралійський геолог Ґреґ Барнс називає «найціннішим джерелом важких рідкоземельних елементів поза Китаєм». За його словами, пропозиції від китайських інвесторів він відхиляв через безпекові ризики. У 2024 році він продав актив Critical Metals за $5 млн готівкою і $211 млн у вигляді акцій.
Після короткого, але ризикованого вертолітного польоту Горн отримав фото та дані, які представив команді Трампа в Мар-а-Лаго. Невдовзі US Export-Import Bank надіслав лист про намір надати $120 млн кредиту для розвитку Tanbreez, що покриває значну частину з $290 млн, необхідних для комерційного запуску.
Перешкоди на шляху
Попри політичний інтерес і кредитну підтримку, експерти сумніваються у швидкій реалізації. Кліматичні умови, нестача інфраструктури та кваліфікованої робочої сили роблять проєкт надзвичайно дорогим. Аналітик Benchmark Minerals Джордж Інгалл підкреслює: «Доказової бази замало, і наявні дані треба сприймати з обережністю».
Інтерес США до Ґренландії не обмежується економікою. Танення льодів і багаті ресурси роблять її важливим елементом у стратегії стримування Китаю. Проте напружені відносини з Данією та рішучість Ґренландії зберегти суверенітет ускладнюють просування американських планів. Як зазначив заступник прем’єр-міністра Муте Б. Егеде: «Ґренландія належить її народу і завжди буде належати йому».
Tanbreez — це не лише промисловий проєкт, а й арена великої геополітичної гри. Для Трампа й його союзників він є можливістю зміцнити економічну безпеку США та обмежити вплив Китаю. Але високі витрати, кліматичні виклики і політичний спротив можуть перетворити «рідкоземельну мрію» на затяжну дипломатичну і бізнесову боротьбу.
