Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем прибув до Києва 24 серпня, у День Незалежності України, для свого першого закордонного візиту після вступу на посаду. Головним оборонним результатом поїздки має стати британське рішення, здатне наблизити складання далекобійних ракет SCALP безпосередньо в Україні.
Лондон погодився дозволити європейському виробнику MBDA передати закриту технічну інформацію про британські компоненти SCALP. Саме цей дозвіл потрібен Франції та Україні для просування планів локальних складальних ліній. Ідеться не про передачу всієї технології ракети, а про усунення одного з ключових обмежень.
SCALP є французькою версією британської Storm Shadow: обидві крилаті ракети створені на спільній французько-британській технологічній базі. Через це Париж не може одноосібно передавати Києву частину захищеної інформації, яка стосується британських елементів системи. Тепер Лондон фактично дає на це політичну згоду.
Рішення Бернема збігається з моментом, коли Україна дедалі більше покладається на далекобійні засоби для ударів по військовій логістиці, складах і об’єктах паливної інфраструктури Росії. Водночас союзники намагаються зробити українську оборону менш залежною від нерегулярних партій готових ракет із європейських арсеналів.
Аналіз «Дейком» відкритих урядових і корпоративних матеріалів показує, що рішення щодо ракет SCALP в Україні важливе передусім як зміна моделі допомоги. Лондон допомагає перейти від передачі дефіцитних боєприпасів до поступового перенесення частини виробничого циклу ближче до українського споживача.
Однак називати оголошене рішення повноцінним запуском українського виробництва SCALP було б передчасно. Даунінг-стріт говорить саме про можливість створення локальних складальних ліній. Немає публічного підтвердження, що Україна отримає весь цикл виготовлення двигунів, бойових частин, систем наведення та інших критичних компонентів.
Навіть у такому вигляді зміна може мати стратегічне значення. Складання ракет усередині країни здатне скоротити частину логістичного ланцюга, полегшити нарощування запасів і дати українським інженерам глибший доступ до обслуговування системи. Наскільки великим буде реальний ефект, залежатиме від масштабів майбутньої лінії та постачання комплектуючих.
Storm Shadow і SCALP належать до авіаційних крилатих ракет для високоточних ударів по стаціонарних цілях у глибині оборони противника. За даними MBDA, ракета важить близько 1,3 тонни, має довжину 5,1 метра і використовує інерціальну, супутникову та рельєфну навігацію разом з інфрачервоним наведенням на фінальній ділянці.
Британський уряд, оголошуючи передачу Storm Shadow Україні ще у 2023 році, називав дальність системи більш ніж 250 кілометрів. Ці ракети стали одним із перших західних інструментів, які дали українській авіації можливість уражати важливі об’єкти далеко за лінією фронту, не наближаючись безпосередньо до найбільш насичених зон ППО.
Новий крок відрізняється від тодішнього рішення принципово. У 2023-му питанням було, чи передавати Україні готову далекобійну західну зброю. У 2026 році дискусія вже стосується того, яку частину технологічного й виробничого ланцюга союзники готові розмістити в самій Україні та наскільки глибокою може бути така кооперація.
Це частина ширшої тенденції британської політики. Лондон уже передає Україні окрему інтелектуальну власність, пов’язану з військовими технологіями, а також розвиває Project Brakestop — програму створення дешевшої далекобійної ударної системи, здатної нести 225-кілограмову бойову частину на відстань понад 500 кілометрів.
У червні британське Міноборони повідомило, що три розробки в межах Brakestop уже пройшли льотні випробування. Серед учасників програми є MBDA UK, MGI Engineering та Rotron Aerospace. Наступна фаза передбачає виготовлення удосконалених зразків, а частина майбутніх випробувань запланована безпосередньо в Україні.
У сукупності ці програми показують, що Велика Британія намагається вирішити одну з центральних проблем війни на виснаження: дорогі високоточні ракети виробляються повільніше, ніж їх потенційно потребує тривала кампанія. Тому завдання полягає не лише у збільшенні допомоги, а й у створенні більш стійкого промислового механізму.
Для України далекобійний компонент набув особливого значення через величезну глибину російського тилу. Значна частина командних пунктів, логістики, складів, авіабаз та паливної інфраструктури розташована далеко від фронту. Можливість тримати такі об’єкти під загрозою змушує Росію розосереджувати сили й витрачати ресурси на їхній захист.
Київ паралельно значно розширив власне виробництво ударних безпілотників, які використовуються на дистанціях у сотні кілометрів. Проте крилата ракета і далекобійний дрон виконують не цілком однакові завдання: ракета має більшу швидкість, складнішу систему наведення і може бути ефективнішою проти частини захищених або пріоритетних цілей.
Саме тому потенційна збірка SCALP не замінює українську дронову програму, а доповнює її. Збройні сили отримують можливість комбінувати дешевші масові безпілотники з дорожчими високоточними засобами, примушуючи російську ППО реагувати на різні типи загроз і витрачати дефіцитні перехоплювачі.
Візит Бернема має і виразний політичний вимір. Це його перша закордонна поїздка після приходу на Даунінг-стріт у липні, а Київ був обраний її пунктом у день 35-ї річниці відновлення незалежності України. Британський прем’єр заявив, що підтримка країни не ослабне за його уряду.
Лише кількома тижнями раніше Володимир Зеленський став першим іноземним лідером, якого Бернем приймав після зміни британського уряду. Тоді сторони демонстрували наступність стратегічного партнерства, а тепер новий прем’єр використовує поїздку до Києва, щоб закріпити цю лінію вже власним зовнішньополітичним рішенням.
У Києві Бернем також бере участь у зустрічі «Коаліції охочих» — групи держав, яка координує довгострокову підтримку України та майбутні гарантії безпеки. Велика Британія разом із Францією відіграє одну з центральних ролей у цій структурі, а питання військової промисловості стає дедалі помітнішою частиною її порядку денного.
Лондон заявляє, що від початку повномасштабного вторгнення сукупна британська підтримка України досягла £25 млрд. Із цієї суми уряд окремо називає £16 млрд військової та £5,6 млрд невійськової допомоги. Крім фінансування, Британія була серед держав, які першими пішли на передачу Києву нових класів західного озброєння.
Саме Британія першою оголосила про постачання Україні західних основних бойових танків, а у травні 2023 року — про передачу Storm Shadow. Ця послідовність дала Лондону репутацію союзника, готового ухвалювати рішення раніше, ніж навколо них сформується повний консенсус серед західних столиць.
За кілька днів до візиту до Києва Москва знову посилила тиск на Лондон. Російська сторона попередила Британію про неназвані «наслідки» після повідомлень про застосування британських безпілотників для дальніх ударів. Бернем у відповідь заявив, що країна не відмовиться від підтримки України через російські погрози.
Тому дозвіл щодо SCALP має і сигналізуючу функцію. У момент, коли Москва намагається підвищити політичну ціну британської військової допомоги, новий прем’єр обирає не обережніше формулювання політики, а ще один крок до поглиблення оборонно-промислової інтеграції з Україною.
Для Лондона така політика пов’язана не лише з війною. Британський уряд дедалі частіше представляє український досвід як інструмент модернізації власної оборонної промисловості. Технології, які проходять прискорений цикл розробки та випробувань в умовах реального конфлікту, можуть надалі використовуватися і британськими збройними силами.
Для Парижа рішення щодо SCALP знімає проблему, яку неможливо було вирішити лише французькою волею. Оскільки система створена на спільній технологічній основі, локалізація потребує погодження власників чутливих компонентів та інформації. Британський дозвіл означає, що політичний бар’єр для наступного етапу французько-українського проєкту зменшується.
Але між політичним дозволом і серійним складанням залишається великий промисловий шлях. Потрібні виробничі майданчики, захищені ланцюги постачання, підготовлений персонал, контроль якості та стабільний випуск комплектуючих у країнах-партнерах. В умовах російських ударів будь-яке українське оборонне підприємство також потребує розосередження та захисту.
Не менш важливим буде питання темпів. Високоточна крилата ракета — це не боєприпас, виробництво якого можна миттєво збільшити у багато разів. Навіть локальна збірка матиме стратегічний сенс лише тоді, коли партнери забезпечать достатній потік ключових компонентів і будуть готові підтримувати його протягом тривалого часу.
Саме тому оголошення Бернема варто оцінювати не за кількістю ракет, якої Лондон поки не називає. Його важливість у тому, що союзники поступово змінюють саму архітектуру допомоги: від складів із готовою зброєю — до спільного виробництва, ліцензій, технологічної кооперації та українських виробничих потужностей.
Якщо цей перехід буде доведений до серійної стадії, ракети SCALP в Україні стануть не просто черговою західною системою в арсеналі ЗСУ. Вони будуть свідченням того, що після чотирьох із половиною років великої війни межа між «допомогою Україні» та включенням України до європейської оборонної промисловості починає зникати.
