Росія поставила під сумнів можливість проведення мирних переговорів з Україною у Ватикані. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у п’ятницю заявив, що Святий Престол навряд чи є відповідним місцем для діалогу між двома переважно православними державами.
Його заява пролунала після того, як прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні повідомила про телефонну розмову з Папою Левом XIV — першим понтифіком, що народився у США. За її словами, Папа підтвердив готовність Ватикану виступити майданчиком для перемовин. Утім, пресслужба Святого Престолу відмовилася коментувати ці повідомлення.
Папа Лев, обраний лише цього місяця, одразу після вступу на престол заявив про готовність Ватикану бути посередником у світових конфліктах, не згадуючи прямо війну між Росією та Україною.
Однак, виступаючи в Дипломатичній академії в Москві, Лавров назвав ідею Ватикану як місця для переговорів "незграбною" й навіть "некомфортною" для самих католицьких дипломатів.
«Уявіть собі: переговори між двома православними країнами на католицькій платформі. Це виглядає трохи недоречно, і сам Ватикан, гадаю, не відчував би себе зручно у такій ситуації», — зазначив Лавров.
Кремль тим часом заявив, що поки жодних домовленостей про місце нового раунду перемовин немає. «Багато хто фантазує про час і місце. У нас поки немає жодних ідей», — додав глава МЗС РФ.
Нагадаємо, що перші за понад три роки прямі переговори між делегаціями України та Росії відбулися на початку травня у Стамбулі. Вони стали продовженням дипломатичного руху, започаткованого після великого обміну військовополоненими.
Однак за публічними жестами знову проступили контроверсійні заяви з боку Москви. Зокрема, Лавров заявив, що Росія ніколи не дозволить російськомовному населенню України "перебувати під владою хунти Зеленського", як він висловився.
Називаючи це "злочином", міністр заявив, що найпростіший шлях до миру — вимога міжнародної спільноти до Києва скасувати "дискримінаційні закони проти російськомовних".
Офіційний Київ категорично заперечує існування будь-яких утисків щодо мовних прав. Українська влада наголошує, що російська мова не заборонена в Україні, а мовна політика спрямована на захист української мови в умовах війни й багаторічної інформаційної агресії з боку РФ.
Ще одна теза Лаврова стосується легітимності президента України. Він повторив раніше озвучену ідею про те, що "добре було б", якби в Україні відбулися президентські вибори, бо, на його думку, підписувати мирну угоду слід з "легітимним лідером".
Однак у травні 2024 року, коли сплив п’ятирічний термін повноважень Володимира Зеленського, Україна перебувала під воєнним станом, який унеможливлює проведення виборів. У відповідності до Конституції, повноваження чинного глави держави тривають до обрання нового, і жоден міжнародний орган не поставив під сумнів легітимність Зеленського.
Крім того, на Заході підкреслюють, що Росія — з її фактично авторитарною системою влади та виборами без конкуренції — не має морального права дорікати Україні в питанні демократії.
Ці заяви російського керівництва, поєднані з відмовою визнати базові позиції України щодо суверенітету й територіальної цілісності, викликають занепокоєння міжнародної спільноти щодо щирості Кремля в намірах завершити війну.
Аналітики вважають, що сумніви Лаврова щодо Ватикану можуть бути частиною тактики відкладання переговорів або пошуку більш зручної для Москви платформи. Так само ідеї про "нелегітимність" української влади, дискримінацію російськомовних чи критику західних лідерів мають радше пропагандистську мету, ніж реальне прагнення до миру.
Поки обговорюються формати, місця та умови, обстріли на фронті не припиняються. Війна продовжує забирати життя — як військових, так і мирних громадян.
Україна послідовно заявляє про відкритість до перемовин за умови поваги до міжнародного права, а не ультиматумів. Місце переговорів, як наголошують у Києві, має значення значно менше, ніж їхній зміст — припинення агресії, виведення військ і відновлення контролю над усією територією України.
