У п’ятницю, 23 травня, розпочався триденний обмін між Росією та Україною, узгоджений під час перших прямих переговорів із квітня в Стамбулі. Першого дня кожна сторона передала по 270 військових і 120 цивільних. У суботу було обміняно ще по 307 військовополонених, а в неділю — по 303 особи з обох боків. Таким чином, у цілому за три дні звільнено по 1 000 людей із кожної сторони — це найбільш масовий обмін утримуваними особами від початку повномасштабного вторгнення.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні в Telegram подякував усім, хто сприяв обміну, і зазначив: «Сьогодні воїни Збройних Сил, Нацгвардії, Державної прикордонної та Державної спецтранспортної служб повертаються додому». Міністерство оборони Росії також підтвердило завершення обміну та пообіцяло, що після нього Москва представить Києву «проект угоди про довгостроковий мир». Однак жодних деталей щодо вимог Кремля офіційно не оприлюднено.
Цей обмін став єдиним конкретним підсумком турецьких «переговорів миру», які 16 травня зійшли нанівець без жодного домовленості про перемир’я. Україна, США та країни ЄС продовжують наполягати на безумовному 30-денному припиненні вогню як передумові до подальших дипломатичних кроків. Москва ж неодноразово відкидала такі пропозиції, погоджуючись лише на обмін ув’язненими як гуманітарний жест.
На цьому фото з роздаткового матеріалу, опублікованому 23 травня 2025 року, зображено українських військовополонених (ВПО) після обміну на тлі нападу Росії на Україну в невідомому місці в Україні. Роздатковий матеріал
На тлі завершення обміну полоненими в ніч на 25 травня Росія вчинила одразу два масовані авіаудари по українських містах: близько 367 дронів та ракет атакували Київ і регіони, забравши життя щонайменше 12 цивільних та поранивши десятки людей. Це підтверджує — попри прагнення до обміну бранцями, бойові дії тривають без ослаблення інтенсивності.
Українська протиповітряна оборона збила близько двох третин ракет і майже всі безпілотники, але уламки та наслідки вибухів продовжують забирати життя мирних мешканців. Нелегка реальність підкреслює, що обмін полоненими не спричинив жодних зрушень у напрямі повноцінного припинення вогню.
Суттєве напруження зберігається й у гуманітарній сфері: щодня десятки тисяч мирних громадян залишають зони бойових дій, а на лінії фронту стрімко вичерпуються запаси боєприпасів та пального для евакуації поранених. Попри це, обмін 2 000 людей є важливою емоційною та моральною перемогою для родин і військових обох країн — можливістю знову обійняти близьких і відчути, що переговори й досі мають сенс.
На цьому фото з роздаткового матеріалу, опублікованому 6 травня 2025 року, зображено українських військовополонених (ВПО) після обміну на тлі нападу Росії на Україну в невідомому місці в Україні. Президент України Володимир Зеленський через Telegram
Наступним етапом мають стати «мирні рамкові домовленості», які Росія пообіцяла надіслати Україні «після обміну». Українська сторона, однак, наполягає, що будь-які документи мають ґрунтуватися на принципах захисту суверенітету та територіальної цілісності за кордонами 1991 року, без вимог до відступу українських військ із нинішніх позицій.
Поки ж для тисяч звільнених полонених повернення додому — шанс на відновлення життя, лікування і реабілітацію. Родичі зустрічали їх із квітами, плакатами й обіймами біля переповнених вагонів потягів і автобусів. А влада й волонтери організовують для них психологічну підтримку та правову допомогу, щоб максимально полегшити адаптацію до цивільного життя.
Отже, обмін 25 травня — найбільший за час війни — став значним кроком уперед у гуманітарному вимірі конфлікту. Проте без стійкого припинення вогню і конкретних домовленостей про мир цю акцію можна розглядати лише як окрему, хоч і важливу, сторінку в довгій книзі війни, що залишається відкрита.
