У ніч на 25 травня російські війська провели масштабний авіаудар по всій Україні, застосувавши 298 ударних дронів та 69 ракет, що стало найбільшою за всю війну повітряною атакою. Головною метою стали мирні центри — Київ, Харків, Миколаїв, Тернопіль та інші обласні центри. За даними Повітряних Сил України, протиповітряна оборона знищила дві третини безпілотників і понад половину ракет, але уламки здатні спричинити жертви серед цивільних.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив про 12 загиблих і майже 60 поранених по всій країні. У Житомирській області підтвердили загибель трьох дітей внаслідок прямого влучення дронів у житлові будинки. У Києві чотири людини отримали поранення від уламків, хоча прямих смертельних жертв у столиці не було. Голова міської військової адміністрації Тимур Ткаченко розповів, що вибухи ломилися в перші години темряви, коли городяни намагалися заснути.
Президент Володимир Зеленський закликав США та Захід запровадити нові жорсткі санкції проти Росії за «теракти безпілотниками та ракетами», які обстрілюють мирні житлові квартали. «Мовчання Америки і інших країн лише заохочує Путіна», — написав він у Telegram. Голова Офісу Президента Андрій Єрмак додав, що без постійного тиску Кремль знову накопичуватиме сили для наступних ударів, наголошуючи на потребі «примусити Путіна до миру».
Цей авіаудар збігся з завершенням третього дня обміну полоненими між Україною та Росією, в рамках якого протягом трьох діб мали повернутися по 1 000 бранців з обох боків. Проте, попри гуманітарну ініціативу, бойові дії продовжуються у повному обсязі, що свідчить про небажання Кремля справді домовлятися про припинення вогню. Минулого тижня РФ відкинула пропозицію Києва й західних партнерів про 30-денне перемир’я як перший крок до мирних переговорів.
Харківський міський голова Ігор Терехов заявив, що внаслідок нічних ударів безпілотниками постраждали три райони міста, пошкоджені багатоповерхівки й поранені троє людей. У Миколаєві дрони вразили житловий квартал, пошкодивши під’їзд і вбивши 77-річного чоловіка, а в Хмельницькій області — далеко від лінії фронту — загинули четверо цивільних і ще п’ятеро поранені. Така «безжальна атака на мирні цілі» (за словами Клименка) засвідчила готовність Росії вражати будь-який пункт на українській мапі.
Вибух безпілотника освітлює небо над містом під час удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 24 травня 2025 року. Гліб Гараніч
Російське Міноборони, зі свого боку, повідомило про перехоплення 94 українських дронів за ніч — дані, які збігаються з заявами мера Москви Сергія Собяніна, що 12 БПЛА були збиті біля столиці РФ. Це підтверджує нарощування обох сторін можливостей дронової війни, де ключовим стає контроль повітряного простору й ефективна ППО. Напередодні в Києві та Харкові вже відбулися великі атаки, а тепер українська оборона взяла на себе витримку ще більш масованих безпілотних ударів.
Після другої катастрофічної за два дні атаки Україна посилює виробництво власних ударних дронів та імпортує західні моделі, а закордонні партнери розглядають нові постачання Patriot, NASAMS і високоточних ракетних систем. Паралельно ЄС обговорює черговий пакет фінансових санкцій проти Росії: відключення більше ніж 20 банків від SWIFT, зниження цінового ліміту на нафту до 45 доларів і заборону Nord Stream, щоб перекрити ключові джерела доходів Кремля.
Незважаючи на наймасштабніший за час війни авіаудар із застосуванням сотень дронів та ракет, українська ППО і цивільна оборона демонструють готовність відбивати ворожі атаки й зводити людські втрати до мінімуму. Ситуація загострюється, і дронове протистояння стає вирішальним чинником майбутнього розвитку війни. Лише швидке посилення санкцій та нові постачання засобів протиповітряної оборони можуть примусити Росію до перегляду своєї агресивної політики.
