Президент Росії Володимир Путін, за даними української авіації, координував масовану повітряну атаку одразу після завершення телефонної розмови з Дональдом Трампом, в якій американський лідер констатував: “Прогресу жодного не досягнуто”.
У ніч на п’ятницю ворог запустив рекордні 539 безпілотників Shahed та 11 ракет, серед яких був високошвидкісний авіаційний комплекс “Кинджал”, ключовий елемент сучасної ракетної загрози.
Безпілотники дронами масово пролітали над київським повітряним простором у хвилях, поєднуючи хитромудрі гакі та імітатори, що ускладнювали роботу Повітряної оборони.
Попри те, що більшість атак були нейтралізовані, постраждали п’ять житлових кварталів, а 19 мирних жителів дістали поранення. Мер Києва Віталій Кличко відзначив, що “місто опинилося в диму і пожежах”, проте завдяки системам ППО Patriot та європейським комплексам збиті десятки цілей.
Уперше з моменту оголошення США паузи в постачанні деяких зенітних ракетних комплекси Patriot стали справжньою “останній лінії оборони” для українських бійців. Відмова Сполучених Штатів від постачання частини озброєнь, про яку оголосили напередодні, створила додатковий тиск на Київ. Водночас адміністрація Трампа відкинула звинувачення у повній зупинці – наголошується, що військова допомога триває, але без попередньо запланованих партій.
За оцінками військових аналітиків, нарощування промислового виробництва дронів Shahed на іранських заводах дозволило Росії проводити атаки щотижня хвилями у сотні апаратів.
Це стало відповіддю на активізацію санкційної політики Заходу, адже кількість дронів прямо корелює зі зростанням фінансування та новими ланцюгами постачання компонентів для виробництва. Використання дешевого, але ефективного засобу ураження — частина гібридної стратегії Москви.
“Кинджал” як високошвидкісна балістична ракета здатна маневрувати на підльоті та долати стандартні системи протиракетного захисту. В українській авіаційній статистиці цей комплекс фігурує як критично важливий привід для продовження постачань Patriot, адже без них ліквідувати “Кинджали” неможливо.
Після масштабного нічного удару російських безпілотників та ракет по Києву. Олексій Філіппов
Проміжна пауза в допомозі створила вразливість у повітряній лінії оборони столиці та ключових інфраструктурних об’єктів.
Український Генштаб вже заявив про плани розширити мультинаціональну коаліцію в рамках Об’єднаної групи підтримки України (JSSU). Було запропоновано створити спільний фонд для закупівлі ракет класу “повітря–повітря” і “повітря–земля”, а також прискорити передачу ЗРК С-300 та NASAMS для захисту від крилатих і балістичних ракет.
Це має стати не лише оперативною відповіддю на останній удар, але й довгостроковим інвестиційним проектом у здатність України протистояти агресору.
Військова допомога залишається ключовим інструментом зовнішньої підтримки суверенітету України. Євросоюз і США вже погодили механізм фінансування, який дозволяє швидко перерозподіляти оборонні закупівлі між країнами-членами. Проте затримки через внутрішні політичні дискусії в Конгресі США призвели до ризику невчасної доставки критичних компонентів. Крім того, зростає напруга навколо питання використання української території для транзиту військової техніки — важливий елемент прискорення логістичних коридорів.
На стратегічному рівні атака після дзвінка Трампа-Путіна підкреслює, що Кремль не зупиниться на дипломатичних сигналах і може реагувати ескалацією навіть у період переговорів. Аналітики називають це “малими перемогами” російської гібридної стратегії — поєднання демонстрації технологічної переваги, психологічного тиску на населення та посилення внутрішнього розколу серед західних союзників.
Погляд у майбутнє: Україні необхідно нарощувати власні можливості виробництва безпілотних систем та протиракетних комплексів. Водночас Захід має підтримати створення в регіоні стандартного центру обміну розвідувальними даними стосовно повітряних загроз. Лише інтегрована мережа радарів і спільна логістика дозволять ефективно протистояти наступним хвилям атак.
