Під час масованих дронових атак проти України російські військові почали застосовувати смертоносні термобаричні безпілотники разом із великою кількістю дронів-приманок, що не містять вибухівки. Ця тактика має на меті виснаження українських ресурсів та збільшення шкоди критичній інфраструктурі.
Виробництво та розробка нових безпілотників
Як зазначає Associated Press, завод у російській особливій економічній зоні "Алабуга" нещодавно почав випускати термобаричні безпілотники. Ці дрони використовуються разом з дронами-приманками, щоб заплутати оборону противника. За словами джерела, знайомого з виробництвом, Росія розробила план використання приманок наприкінці 2022 року, і операція отримала кодову назву "Операція "Хибна ціль"".
Ідея полягає в тому, щоб запускати озброєні безпілотники разом із десятками приманок, що виглядають на радарах як справжні бойові одиниці. Ці приманки можуть бути наповнені ганчірками або пінопластом, але візуально та на радарі вони не відрізняються від дронів, що несуть вибухові боєголовки. Це змушує українські війська витрачати ресурси на нейтралізацію таких приманок, які насправді не становлять загрози.
Термобаричні боєголовки: особливості та загрози
Термобаричні боєголовки створюють надзвичайно потужний вибух, який супроводжується вихором високого тиску та температури. Такий вибух має здатність проникати крізь товсті стіни та знищувати все живе у своєму радіусі. Вибухова хвиля висмоктує кисень, завдаючи значної шкоди, включаючи травми легенів, очних яблук та пошкодження мозку. Через це термобарична зброя має особливо страшну репутацію, оскільки вона завдає важких поранень навіть за межами безпосереднього епіцентру вибуху.
Український експерт з електроніки Сергій Бескрестнов, відомий під псевдонімом "Флеш", зазначає, що термобаричні дрони вперше були використані влітку 2023 року. На його думку, зараз вони складають від 3% до 5% усіх безпілотників, які застосовуються проти України. За словами Бескрестнова, ці дрони можуть зруйнувати великі будівлі, що робить їх особливо небезпечними для об'єктів критичної інфраструктури, таких як електростанції.
"Цей тип боєприпасів має можливість зруйнувати величезну будівлю, особливо багатоповерхівку. І це дуже ефективно, якщо Російська Федерація спробує атакувати наші електростанції", — підкреслив експерт.
Використання дронів-приманок
Дрони-приманки складають більше половини безпілотників, що запускаються проти України. Це підтверджує і представник Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат. Він зазначає, що завдяки оптичним та електронним хитрощам радар не здатен відрізнити справжній безпілотник з боєголовкою від приманки.
"Для нас це просто точка на радарі... Вона має швидкість, напрямок і висоту. Ми не маємо можливості ідентифікувати точну ціль під час польоту, тому ми повинні або глушити їх засобами радіоелектронної боротьби, або використовувати вогневу міць для їх нейтралізації. Ворог використовує це, щоб розсіяти нашу увагу", — розповів Ігнат.
Такі приманки створюють значний тиск на українські війська, які повинні швидко приймати рішення, щоб не пропустити потенційно небезпечну загрозу. Незважаючи на те, що дрони-приманки не несуть вибухових речовин, їх використання у поєднанні зі справжніми бойовими одиницями змушує українських військових витрачати обмежені ресурси, щоб уникнути можливих жертв серед населення та захистити інфраструктуру.
Висновок
Поєднання термобаричних дронів з приманками створює новий рівень загрози для України, ускладнюючи протиповітряну оборону. Українські військові змушені постійно адаптуватися до цих нових тактик та знаходити способи мінімізувати втрати. Ця стратегія демонструє еволюцію ведення сучасних бойових дій, де інновації та хитрощі стають ключовими елементами військових операцій.
