У Німеччині назріває рішення, яке може стати новим серйозним сигналом для Москви. Федеральний уряд розглядає можливість закриття «Русского дома» в Берліні — державного російського культурного центру, який роками працює у столиці Німеччини.
Причиною для активізації дискусії став інцидент із дроном в аеропорту Лейпцига. Хоча німецька влада поки офіційно не заявляла, що за цією подією стоїть Росія, у Берліні, за даними Spiegel, дедалі більше схиляються до необхідності жорсткої реакції.
Серед варіантів, які зараз обговорюються в урядовій коаліції, вперше на такому рівні прозвучала пропозиція вжити заходів безпосередньо щодо «Русского дома».
Якщо Берлін справді піде на його закриття, це стане значно більшим, ніж просто рішенням щодо одного культурного центру. Воно може продемонструвати, що Німеччина готова переглядати правила роботи російських державних структур на своїй території через зростання безпекових ризиків.
Від культури — до питань національної безпеки
«Русский дом» розташований на Фрідріхштрассе в Берліні та офіційно займається культурною, освітньою та гуманітарною діяльністю.
Проте в німецьких безпекових колах до цієї установи вже давно ставляться з підозрою. Там припускають, що її діяльність може виходити далеко за межі організації культурних заходів.
Зокрема, звучали підозри щодо можливої причетності до шпигунської діяльності. Доказів, достатніх для остаточного юридичного рішення про закриття центру, публічно не представлено, однак політичні заклики до жорсткіших дій лунають уже не вперше.
Серед німецьких політиків, які виступали за посилення тиску на «Русский дом», називають представника ХДС Родеріха Кізеветтера, політика СДПН Штеффена Краха та експерта «Зелених» із питань внутрішньої політики Константіна фон Нотца.
Тепер дискусія отримала новий поштовх.
Що змінив інцидент у Лейпцигу
Інцидент із безпілотником поблизу аеропорту Лейпциг/Галле став черговим приводом для занепокоєння німецьких силових структур.
Берлін поки не зробив остаточного висновку про відповідальність Росії. Однак, за даними німецьких ЗМІ, у західних розвідувальних та безпекових колах з'являється дедалі більше інформації, яка змушує розглядати російський слід.
На цьому тлі питання про діяльність російських державних установ у Німеччині набуває зовсім іншого значення.
Раніше «Русский дом» можна було розглядати передусім як інструмент культурної дипломатії. Тепер же німецька влада змушена враховувати й інший сценарій: чи можуть подібні структури використовуватися для впливу, збору інформації або іншої діяльності в інтересах російської держави.
Саме тому потенційне закриття центру може стати частиною значно ширшої політики протидії гібридним загрозам.
Закрити центр буде непросто
Одне з головних питань — юридичне.
Діяльність «Русского дома» в Берліні базується на двох німецько-російських угодах. Перша була укладена у травні 2013 року та передбачає оренду Росією відповідного приміщення на 99 років.
Однак існує й інша — міжурядова угода від лютого 2011 року. Вона передбачає можливість перегляду та розірвання домовленостей кожні п'ять років.
Найближча відповідна дата — 7 червня 2027 року.
Це означає, що Берліну доведеться ретельно оцінити правові механізми, якщо уряд вирішить не чекати цієї дати.
І тут виникає ще одна проблема.
Та сама угода регулює діяльність німецького Гете-Інституту в Москві та Санкт-Петербурзі. Тому в Берліні розуміють, що закриття «Русского дома» може спровокувати відповідь Москви.
Росія потенційно може застосувати аналогічні заходи до німецьких культурних установ.
Для німецького уряду це означає необхідність зважити два фактори одночасно: бажання продемонструвати жорстку позицію та ризик подальшого згортання діяльності німецьких структур у Росії.
Берлін уже підтвердив: питання реально обговорюють
Особливо важливо, що Міністерство закордонних справ Німеччини фактично підтвердило наявність відповідної дискусії.
У відповідь на запит журналістів у відомстві заявили, що через дії Росії щодо німецьких культурних представництв та організацій, а також на тлі зростання російської гібридної діяльності федеральний уряд постійно переглядає міжнародно-правову основу роботи «Русского дома».
Тобто мова вже не просто про заяви окремих політиків.
Уряд Німеччини вивчає правову можливість змінити умови роботи російського центру.
Це може стати першим кроком до рішення про його закриття або запровадження інших обмежень.
Рішення можуть з'явитися вже до кінця серпня
За даними Spiegel, попереднє політичне рішення може бути ухвалене ще до кінця серпня.
Особливу увагу привертає запланована зустріч федеральних міністрів Німеччини у форматі ретриту в замку Нойгарденберг. Саме наступного тижня урядовці матимуть можливість обговорити подальші кроки.
Поки невідомо, чи йтиметься про повне закриття «Русского дома», обмеження його діяльності або використання інших юридичних механізмів.
Але сам факт появи такого варіанта на порядку денному федерального уряду є показовим.
Німеччина дедалі менше готова розділяти російську культурну дипломатію та питання безпеки.
Молдова вже зробила такий крок
Для Берліна існує і європейський прецедент.
У липні Молдова закрила «Русский дом» у Кишиневі. Рішенню передували попередження та тривалі претензії до діяльності центру.
Серед причин особливу роль відіграли інциденти з російськими безпілотниками, які падали на території Молдови після атак на українські порти в Одеській області.
Тепер схожий сценарій може розглядатися і в Німеччині.
Щоправда, ситуація Берліна значно складніша через масштаб німецько-російських юридичних і дипломатичних домовленостей.
Водночас саме Молдова показала, що російські державні культурні центри можуть опинитися під ударом політичних рішень, якщо питання їхньої діяльності починають розглядати крізь призму національної безпеки.
«Русский дом» може стати символом нового курсу Німеччини
Якщо уряд Німеччини справді вирішить закрити «Русский дом», наслідки можуть виявитися значно ширшими за долю одного культурного центру.
Такий крок стане сигналом Москві та іншим європейським країнам: Берлін готовий переглядати навіть ті механізми співпраці, які роками вважалися відносно відокремленими від політики.
Особливо важливим це буде на тлі зростання уваги до російської гібридної діяльності в Європі.
Йдеться про кібератаки, інформаційні операції, спроби втручання, шпигунство та можливі диверсійні дії. У такій атмосфері державні культурні центри неминуче опиняються під пильнішою увагою спецслужб та політиків.
Водночас Берлін поки не стверджує, що Росія безпосередньо відповідальна за інцидент у Лейпцигу. Остаточне рішення щодо «Русского дома» залежатиме від подальшої оцінки доказів, юридичних можливостей та політичної позиції уряду.
Але процес уже запущено.
Ще недавно питання про закриття «Русского дома» могло здаватися лише вимогою окремих німецьких політиків. Тепер його обговорюють на рівні федерального уряду, а МЗС прямо підтверджує перегляд правової бази.
Якщо Берлін зробить наступний крок, «Русский дом» може перетворитися на один із найпомітніших символів нової політики Німеччини щодо Росії — політики, в якій культурна діяльність більше не розглядається окремо від питань безпеки та можливого державного впливу.
