Російська енергетична компанія Lukoil зіткнулася з черговим ударом по своїм міжнародним активам. Норвезька компанія Vantage Drilling, що працює під юрисдикцією США, скасувала контракт на буріння свердловини в румунському секторі Чорного моря через санкції, накладені на російського нафтового гіганта.
Як повідомили джерела Reuters, буріння мало відбутися в районі газового родовища Trident, одного з найбільших об’єктів Lukoil за межами Росії. Проєкт мав розпочатися у 2026 році, після шестирічної перерви, але тепер реалізація зупинена на невизначений термін.
Контракт на 260 днів експлуатації бурової установки Platinum Explorer був офіційно скасований 19 жовтня. Компанія Vantage заявила, що виконання угоди стало «юридично неможливим» у зв’язку з новими санкціями, введеними Великою Британією проти Lukoil та Rosneft.
Відмова від буріння стала ще одним сигналом розпаду закордонної імперії Lukoil. Лише кілька днів тому компанія оголосила форс-мажор на родовищі в Іраку — своєму найціннішому активі за межами Росії. Тепер під загрозою опинився і чорноморський напрямок.
Lukoil володіє 85% акцій у проектах Trident та Est Rapsodia спільно з румунською державною компанією Romgaz. Саме ці родовища вважалися перспективними для диверсифікації постачання газу в Європу, яка прагне зменшити залежність від російських енергоресурсів.
За оцінками Lukoil, зробленими ще у 2015 році, поклади газу на Trident можуть сягати 30 мільярдів кубометрів. Саме цей проект розглядався як один із ключових для зміцнення енергетичної присутності Росії у ЄС через Румунію.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році міжнародні санкції суттєво обмежили можливості російських компаній у сфері буріння, страхування та фінансування. Lukoil, попри збереження активів у Європі, поступово втрачає технічних партнерів і доступ до обладнання.
Скасування буріння у Чорному морі стало логічним продовженням тенденції — західні підрядники не готові ризикувати, працюючи з підсанкційними компаніями. Будь-яка участь у спільних проєктах може призвести до штрафів або відключення від фінансових систем США та ЄС.
Для Румунії цей інцидент також має стратегічне значення. Країна розраховувала на освоєння шельфових газових родовищ, щоб зміцнити енергетичну незалежність і стати експортером природного газу до Центральної Європи. Тепер реалізація планів може бути відкладена.
Експерти наголошують, що через санкції проти Lukoil та Rosneft у регіоні фактично заблоковано кілька великих проектів. Європейські компанії Shell, OMV і TotalEnergies активно вивчають альтернативні родовища в Чорному морі, щоб замістити російський газ власним видобутком.
Водночас Romgaz не коментує ситуацію. За словами джерел у галузі, румунська сторона розглядає можливість залучення інших партнерів, однак юридичні обмеження ускладнюють вихід Lukoil з проекту без порушення угоди про концесію.
Аналітики відзначають, що російські енергетичні компанії все частіше стикаються із «санкційним заморожуванням». Це означає, що проекти залишаються формально відкритими, але фактично не можуть бути реалізовані через правові та фінансові бар’єри.
Lukoil не надав коментарів у відповідь на запити Reuters. Натомість у західних енергетичних колах вважають, що подібні зриви контрактів лише посилюватимуть структурну ізоляцію російського нафтового сектору.
За оцінками енергетичних експертів, втрата проекту Trident стане для Lukoil ударом не лише економічним, а й символічним. Компанія розглядала Чорне море як плацдарм для відновлення впливу на ринку ЄС після зупинки експорту до Польщі, Німеччини та країн Балтії.
Санкції вже паралізували частину активів Lukoil у Європі, а тепер обмеження зачіпають і перспективні проекти. Це свідчить, що санкційна стратегія Заходу продовжує працювати, поступово обмежуючи глобальні амбіції російського енергетичного сектору.
Попри всі втрати, Москва намагається знайти партнерів у країнах, які не підтримують санкції — зокрема в Китаї, Індії та Туреччині. Однак доступ до європейського шельфу та західних технологій залишається для російських компаній фактично закритим.
Енергетичний експерт із Бухареста Дан Іонеску зазначає, що «відмова від співпраці з Lukoil — це не лише політичне, а й економічне рішення». Європейський ринок прагне стабільності, і ризики, пов’язані з санкціями, роблять роботу з російськими компаніями практично неможливою.
Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, розробка чорноморських родовищ може забезпечити Європі до 10% власного газового попиту. Однак для цього потрібно зберегти юридичну чистоту проєктів і уникати участі компаній, пов’язаних із російським капіталом.
Таким чином, провал Lukoil у Румунії демонструє, як санкційна політика Заходу поступово руйнує зовнішньоекономічну присутність Росії. Колись глобальний енергетичний гігант нині опинився в умовах ізоляції, де навіть союзники бояться співпраці.
