Коли режим Башара аль-Ассада впав у грудні, зруйнування символів диктаторської влади стало одним із найяскравіших проявів змін у Сирії. Згідно з численними свідченнями, сирійці почали активно видаляти всі згадки про колишній режим: повсюдно розміщені портрети, постери, банери, статуї та інші атрибути культового панування Асадів, що протягом десятиліть запроваджували страх і недовіру серед населення.
У містах, таких як Алеппо та Дамаск, спалах революційного духу проявився через акти вандалізму, спрямовані на знищення символів старої влади. Так, коли повстанці вторглися до Алеппо, місцеві жителі, сповнені рішучості позбутися минулого, почали скрещувати зображення членів родини Асадів. Один із мешканців, Ібрагім Кашаш, який пам’ятав часи безжального тиранічного режиму, взяв участь у розчищенні стін від поширених портретів та постерів. Він розповідав, що ці зображення «фактично підносили своїх творців до рівня богів», і їх усунення символізувало кінець ери страху, яка панувала протягом десятиліть.
Символи режиму Асадів знаходилися майже скрізь: на фасадах урядових будівель, у вікнах таксі, на торгових об’єктах і навіть у стародавніх історичних місцях. Ці зображення не лише демонстрували владу, а й були засобом контролю над населенням: культ особистості став інструментом для посилення страху і розділення суспільства. Тиранія живилася саме через те, що сирійці відчували постійний нагляд і примус до підкорення.
Одним із символів старої системи стала статуя брата Башара, Басселя аль-Ассада, зображена на коні. Коли повстанці увійшли до Алеппо, вони звернули увагу на цю монументальну композицію. Статуя, яка протягом багатьох років стояла як нагадування про силу родини Асадів, була знесена повністю – навіть коня залишили, ніби як послання про те, що символ влади може бути розділений і переписаний. У північних районах неподалік від Дамаску, в одному з сіл, була знесена величезна статуя батька Башара, колишнього президента Хафеза аль-Ассада. Ці монументи, створені для того, щоб увічнити ідеологію режиму, були фізично знищені, а їхні уламки, ймовірно, продали на металолом, що символізує не тільки руйнування минулого, а й прагнення до нової реальності.
Попри активні акти вандалізму та символічне знищення атрибутів диктатури, деякі образи режиму ще залишилися у сирійському просторі. Залишки старих плакатів, обгорілих або пошкоджених, перетворилися на своєрідні «килимки», на яких мешканці буквально ступають, щоб позбутися болючих спогадів. За словами Ааміра аль-Хаджа Омара, члена цивільного оборонного руху, групи, відомої як «Білі каски», активно займаються видаленням залишків старої символіки. «Ці зображення викликають психологічний вплив, і вони досі наповнюють страхом серця багатьох сирійців», — каже він. Для багатьох людей руйнування цих символів стало способом відчути полегшення та наблизитися до нової ери, де більше немає місця для тиранічного минулого.
Вулиці Алеппо, які колись були переповнені зображеннями Асадів, перетворилися на своєрідні галереї опору. Діти граються на фоні знесених статуй, піднімаючись на уламки, що колись втілювали силу режиму. У передмісті Дамаску родини фотографують себе на фоні пошкоджених бюстів, символізуючи не тільки пам’ять про минуле, а й надію на краще майбутнє. Проте процес повного видалення старих символів виявився дуже складним і тривалим завданням, яке, за оцінками експертів, може затягнутися на місяці.
Асад зіпсований: сирійці знищують ікони диктатора. Девід Гуттенфельдер
Кожне знищення старовинних зображень має глибокий символічний зміст. Перш за все, це акт звільнення від страху – страху, який режим створював за допомогою культових зображень. Раніше ці символи були засобом для того, щоб кожен мешканець відчував постійний нагляд і боявся порушувати встановлені правила. Зараз же, коли ці образи починають зникати, народ поступово втрачає психологічну залежність від диктаторської системи, що дозволяє їм відчути справжню свободу.
Для деяких представників нового суспільства процес видалення символів став своєрідним ритуалом очищення. Люди активно беруть участь у актах вандалізму, розчищуючи стіни, де залишилися сліди минулого режиму. Вони роблять це не з бажання завдати шкоди історії, а для того, щоб стерти з пам’яті образи, які колись надавали владі режиму невразливість. Як зазначає Ібрагім Кашаш із Алеппо, «вони майже зробили себе богами, і тепер ми знищуємо їх, щоб більше ніхто не відчував їхню владу».
Водночас, залишки символів диктатури стали своєрідним нагадуванням для міжнародної спільноти про те, як довго тривала ера терору в Сирії. Зображення Асадів, які ще можна побачити на деяких стінах, є свідченням не тільки минулих злочинів, а й незавершеного процесу переходу до нової, демократичної державності. Усунення цих символів є необхідним кроком на шляху до відновлення довіри та єдності серед сирійців, які протягом десятиліть жили в тіні диктатури.
Робота «Білих касок» та інших організацій, що займаються видаленням старої символіки, є надзвичайно важливою для суспільства. Вони працюють не лише над фізичним усуненням залишків режиму, а й над тим, щоб змінити менталітет людей, допомагаючи їм забути болючі спогади і відчути оптимізм щодо майбутнього. «Без цих символів люди жили під постійним страхом. Ми хочемо, щоб вони відчули свободу та надію», — говорить Аамір аль-Хадж Омар.
Процес очищення міст від символів диктатури продовжується. Хоча багато з них вже було знесено, деякі залишки все ще висіють на стінах урядових будівель, на таксі та в громадських місцях. Фахівці вважають, що остаточне видалення цих зображень займе ще декілька місяців, а можливо, й років. Проте кожен крок у цьому напрямку наближає Сирію до періоду зцілення та оновлення.
Таким чином, знищення символів диктатури Ассада стало не лише актом вандалізму, а й потужним символом революційних змін. Для багатьох сирійців це нагода нарешті позбутися від тиранічного минулого і відчути справжню свободу. Незважаючи на те, що залишки старої системи ще певний час будуть служити болючим нагадуванням про жахи диктатури, поступове очищення міського простору відкриває шлях до нової ери, де пануватиме надія, єдність і прагнення до кращого майбутнього.
