Запропоновані урядом Трампа бюджетні скорочення в NSF знижують участь США в наукових дослідженнях на McMurdo, послаблюючи позиції Америки в Антарктиді і створюючи вакуум для Китаю та Росії.
Антарктида з моменту підписання Антарктичного Договору 1959 року залишалася прикладом міжнародної співпраці і нейтральної зони для наукових досліджень, але останні рішення США можуть змінити цю унікальну екосистему.
Національний науковий фонд (NSF), який відповідає за фінансування американських програм у полярних регіонах, запропонував у бюджеті на 2026 рік скоротити близько 70 % коштів на полярну науку, що ставить під загрозу ключові проєкти з метеорології, кліматології та біорізноманіття, а також підриває модернізацію станції McMurdo.
McMurdo Station, найбільший американський пост в Антарктиді, забезпечував постійну присутність США і служив плацдармом для багатьох міжнародних наукових досліджень. Полярна наука на цьому об’єкті дала змогу вивчати кліматичні зміни, морську екологію та геофізику континенту. Однак запропоновані бюджетні скорочення призведуть до затримок модернізації будівель і обладнання, відмови від інвестицій у нові лабораторії та виведення з експлуатації єдиного льодового криголама, який доставляв науковців та вантажі на континент.
Суперечливість цих змін полягає в тому, що наука і цивільна присутність були головними інструментами впливу США в Антарктиді. Зменшення фінансування означає не лише спад у дослідженнях, а й втрату геополітичного авторитету. Якщо Китай і Росія продовжать розширювати свої наукові станції та інфраструктуру, вони можуть перетворити цивільні об’єкти на прикриття для військових цілей, що суперечить духу Договору. Усе більше експертів попереджають про ризик прихованої мілітаризації під виглядом “мирної науки”.
Китайський полярний криголам «Сюелун-2» біля узбережжя Антарктиди у 2019 році. Лю Шипін/Сіньхуа, через Getty Images
Наслідком скорочення інвестицій у полярну науку стане не лише ослаблення антарктичної програми США, а й зменшення обміну даними з іншими країнами. Співпраця в Антарктиді охоплює понад 50 національних станцій, спільні польові дослідження та синхронізацію супутникових спостережень. NSF координує з іншими науковими організаціями спільні експедиції, які вивчають зміну льодовикових покривів, морську екосистему та вплив кліматичних змін на глобальну навколишнє середовище.
Якщо США відступлять, Китай вже будує нові платформи для досліджень на східному антарктичному узбережжі, а Росія проводить сейсмічні обстеження, які можуть бути прикриттям для пошуків мінеральних ресурсів під льодом. Попри заборону видобутку корисних копалин згідно з Договором, наявність сучасної інфраструктури створює потенціал швидкого переходу до економічних і військових проєктів після перегляду режимів.
Критики США наголошують, що скорочення бюджетних витрат суперечить довгостроковим інтересам країни. Дослідження Антарктиди мають стратегічне та наукове значення, оскільки результати впливають на розуміння глобального потепління, підйому рівня моря та змін океанських течій. Полярна наука дозволяє створювати міжнародні кліматичні моделі та прогнози, які критично важливі для зіткнення з катастрофічними змінами клімату.
Американські вчені та екологи попереджають, що відсутність належного фінансування призведе до втрати експертів і розриву в довгострокових проектах. Серія досліджень стосовно колоній пінгвінів і морських екосистем опинилася на межі зупинки через нестачу ресурсів. Щорічні моніторингові місії на узбережжі залежать від криголама Polar Star — єдиного судна, що має потужність долати важкі льодові поля. Його виведення з експлуатації поставить під питання безпеку транспортних маршрутів і постачання наукового обладнання.
Полярна наука в Антарктиді є важливим елементом міжнародної дипломатії та наукової дипломатії: десятки країн співпрацюють у рамках Консультативної наради Договору, погоджують екологічні протоколи, обмінюються даними про клімат і морське середовище. Будь-яке поступове згортання зусиль США створить логістичні перешкоди для інших учасників і може порушити баланс у політичній рівновазі.
Імператорський пінгвін поблизу станції Мак-Мердо. Колін Харніш/Shutterstock
Ініціативи збереження Антарктиди від пластика, управління туризмом та охорони рідкісних видів — усе це вимагає фінансової підтримки. Зі скороченням коштів на “наукові дослідження” та реалізацію екологічних програм може порушитися система моніторингу забруднення, збільшаться ризики несанкціонованих туристичних візитів і пошкодження екосистеми.
Дипломати та вчені сподіваються, що після затвердження бюджету Конгрес США внесе поправки, зберігши базове фінансування для критичних проєктів. Підтримка McMurdo Station, South Pole Station та льодового криголама є життєво важливою для забезпечення присутності США й здійснення наукової дипломатії.
За словами аналітиків із Центру стратегічних і міжнародних досліджень, послаблення американської присутності в Антарктиді може дестабілізувати міжнародну систему, створивши вакуум сили, який заповнять Китай і Росія. Це може призвести до неформальних домовленостей про зони впливу й посиленого контролю над транспортними шляхами, що суперечить принципам Договору про мирне використання континенту.
У світлі цих викликів на самітах країн-підписантів Договору знову піднімаються питання посилення екологічних норм, заборони нових свердловин і розширення мережі охоронюваних територій. Члени Консультативної наради обговорюють механізми контролю за будівництвом нових станцій та перевірки військових суден, які мають право заходити в антарктичні води.
Згідно з президентським указом, національна політика США має заново визначити пріоритети у сфері досліджень Антарктиди, зокрема шляхом залучення приватних інвестицій і партнерства з університетами. Обговорюється модель державно-приватного партнерства для фінансування нових поколінь полярних дослідників і модернізації логістичної інфраструктури, щоб зберегти присутність США на континенті без прямих бюджетних витрат.
Проте критики такої схеми застерігають, що комерціалізація наукових досліджень може порушити принципи відкритості та спільного доступу, закріплені Антарктичним Договором, і створити прецеденти недружньої конкуренції між приватними гравцями.
Зрештою, майбутнє Антарктиди залежить від політичної волі та стратегічного бачення світових лідерів. Підтримка полярної науки є не лише науковим пріоритетом, а й елементом національної безпеки та міжнародної дипломатії. Без активної участі США ризики мілітаризації, експлуатації природних ресурсів і деградації середовища зростають, кидаючи виклик принципам “миру та науки”, які є основою унікального міжнародного режиму Антарктиди.
