Заборона популярного месенджера Telegram в Україні є темою активних дискусій, особливо в умовах війни, коли загроза російської пропаганди й дезінформації зростає. Попри це, більшість українців поки що не підтримують повну заборону платформи, проте готові розглядати певні обмеження для забезпечення безпеки інформаційного простору.
Згідно з даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), лише 9% українців виступають за повну заборону Telegram. Водночас 26% опитаних вважають, що жоден контроль над месенджером не є потрібним. Однак найбільше людей (54%) схиляються до думки, що Telegram не потрібно забороняти повністю, але доцільно ввести певні обмеження, зокрема блокування окремих каналів, що можуть бути джерелом небезпеки.
Контроль над Telegram: готовність українців до обмежень
Опитані, які не підтримують повну заборону Telegram, мали змогу висловити свою думку щодо гіпотетичного сценарію, коли власники месенджера відмовляться блокувати небезпечні канали. Якщо адміністрація Telegram відмовиться блокувати канали, що поширюють російську пропаганду та дезінформацію, 60% українців висловлюють готовність підтримати повну заборону месенджера. Проти такого кроку висловилися 32% респондентів.
Ще більш рішуче налаштовані українці у випадках, коли йдеться про відмову Telegram блокувати канали, які використовують російські окупанти для зв'язку. У такому разі 71% респондентів підтримали б заборону месенджера, тоді як 21% залишаються проти цього рішення. Аналогічна ситуація спостерігається у випадку поширення наркотиків через Telegram: 70% виступають за заборону у разі відмови блокувати відповідні канали.
Думка експертів і соціологів
Антон Грушецький, заступник директора КМІС, прокоментував результати опитування, зазначивши, що українці загалом демонструють виважену позицію щодо питання заборони Telegram. Він підкреслив, що в суспільстві немає ані масової підтримки заборони месенджера, ані стійкого опору такій ідеї.
"Українці здебільшого схиляються до компромісної позиції: не вдаватись до повної заборони, але при цьому визнавати потребу в контролі над небезпечним контентом. Варто враховувати, що у разі відмови власників Telegram блокувати пропагандистські чи злочинні канали, більшість громадян готові підтримати радикальні заходи, зокрема й повну заборону", — наголосив Грушецький.
Соціолог також додав, що влада має уважно підійти до цього питання, адже у разі прийняття рішення про заборону Telegram, громадськість повинна бути переконана у наявності серйозних доказів загрози з боку месенджера. Тільки в такому разі люди будуть готові сприйняти заборону як вимушений крок задля безпеки країни.
Зміни в інформаційних уподобаннях українців
Варто зазначити, що війна суттєво вплинула на медіапотреби українців та змінила канали отримання інформації. За даними того ж дослідження, спостерігається зниження популярності традиційних медіа. Наприклад, національне телебачення втратило частину своєї аудиторії: його частка знизилася з 55% до 43%. Інтернет-сторінки також стали менш популярними, їх частота споживання зменшилась з 47% до 36%.
Натомість значно зросла роль месенджерів, таких як Telegram, у поширенні новин та інформації. Частка людей, які використовують месенджери для отримання новин, зросла з 11% до 41%. Це свідчить про те, що Telegram та інші месенджери стали важливими інструментами інформування для багатьох українців, особливо у складних умовах війни.
Джерела новин для українців
Станом на 2024 рік основними джерелами інформації для українців стали платформи, що дозволяють швидкий доступ до актуальних новин. Серед найпопулярніших джерел — YouTube (41%), місцеві Telegram-канали (39%), загальнонаціональні Telegram-канали (37%) і Facebook (36%). Також важливу роль відіграє телемарафон "Єдині новини", який отримує підтримку 38% респондентів.
Таким чином, Telegram залишається ключовим каналом для отримання інформації, але водночас викликає занепокоєння через можливість поширення пропаганди та небезпечного контенту. Українці готові підтримати контроль над месенджером, якщо цього вимагатиме національна безпека, але при цьому прагнуть уникнути повної заборони без вагомих підстав.
