У світі, де геополітична ситуація змінюється з кожним днем, країни-союзники України активно шукають способи закріпити здобутки миру та забезпечити стабільність у регіоні після можливого укладення мирного договору. Одним із ключових етапів у цьому процесі стала ініціатива британського прем’єр-міністра Кіра Стармера, який оголосив про проведення нової «оперативно-планової зустрічі» військових керівників близько 30 союзницьких країн. Західна столиця – Лондон – обрана місцем для проведення зустрічі, на якій мають бути обговорені деталі можливого розміщення миротворчих сил у майбутній Україні.
За словами Стармера, мета зустрічі полягає у створенні “коаліції бажаючих”, яка відповідатиме за забезпечення гарантій безпеки для України після укладення будь-якого мирного договору. Під час телефонного дзвінка, що відбувся в суботу з керівниками 29 держав – серед яких представники НАТО, ЄС, Ради Європи та інших важливих міжнародних партнерів – було наголошено на необхідності “активних дій” та “підготовки до захисту будь-якого потенційного мирного угоди”. Зауваження прем’єр-міністра підкреслюють, що хоча Україна є “стороною миру”, російський агресор досі продовжує затримувати процес припинення вогню, що створює надзвичайно напружену ситуацію.
Під час конференц-дзвінка взяли участь такі високопосадовці, як французький президент Еммануель Макрон, президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн, голова Європейської Ради Антоніо Коста, а також представники держав Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії та інших країн. Важливим було те, що з обговорення виключено США – хоча прем’єр-міністр неодноразово наголошував на необхідності американського безпекового “запасного варіанту” для реалізації плану. Стармер зазначив, що співпраця з США є незамінним елементом даної стратегії, і без їх активної участі будь-яка ініціатива щодо миру ризикує залишитися лише на папері.
Стармер відзначив, що союзники повинні бути готові “захищати будь-який укладений договір самостійно”, адже відкладати переговори з російським керівництвом не можна. «Рано чи пізно, – додав він, – президент Росії Володимир Путін мусить сідати за стіл переговорів і вести серйозні дискусії. Проте ми не можемо сидіти склавши руки і чекати, коли це трапиться. Ми маємо постійно рухатись вперед і готуватись до миру, який має бути не лише досягнутим, а й безпечним та стабільним», – заявив британський лідер.
Зустріч у Лондоні відбудеться у контексті подій, що сталися протягом останніх днів. Уже минулого вівторка у Парижі пройшли переговори за участю високопосадовців 37 країн, де обговорювалися перспективи укладання угоди про перемир'я. Однак майже одразу виникли питання щодо подальшої стратегії без участі традиційного союзника з-за океану – Сполучених Штатів. Американські військові та політичні експерти наголошують, що без американської підтримки та сучасної повітряної розвідки досягнення довготривалого миру можуть стати надто амбіційними.
За словами прем’єр-міністра, домовленості, досягнуті під час останнього дзвінка, дозволять “прискорити практичну роботу з підтримки потенційного договору”, а також створити міцні плани для розгортання миротворчих сил, які б гарантували безпеку України після війни. Одним із ключових пунктів обговорення стане питання розробки механізму моніторингу повного припинення вогню – процес, який, на думку лідерів, має бути детально обговорений і оперативно впроваджений.
Прем'єр-міністр Кейр Стармер заявив, що Великобританія повинна «відкинути будь-який помилковий вибір між нашими союзниками». Енді Рейн/EPA, через Shutterstock
Інший важливий аспект, який було порушено під час дзвінка, – це розбіжності у підходах до санкцій проти Росії. Представники обговорювали можливість розширення переліку санкцій, окрім тих, що пов’язані з замороженими активами. Така ініціатива є спробою посилити економічний тиск на Кремль, щоб змусити російську владу до більш серйозного підходу до переговорів та припинення бойових дій.
На фоні цих переговорів український президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що “шлях до миру має починатися безумовно”. За його словами, якщо Росія не бажає зупинити агресію, то на неї має бути здійснений сильний тиск. Відомо, що українські військові повідомляють про скупчення російських сил на східному кордоні з областю Суми, що свідчить про намір Кремля провести новий удар у цьому регіоні. Сам президент додав, що така ситуація є ознакою того, що Москва продовжує ігнорувати дипломатію та обирає шлях військової ескалації.
Незважаючи на всі зусилля міжнародної спільноти, на глобальній арені спостерігається істотна розбіжність позицій. Колишній радник Білих домівок Фіона Хілл попередила, що нинішня ситуація може свідчити про “реальний розкол” у відносинах між США та їхніми союзниками. За її словами, поведінка Путіна створює умови, за яких європейські країни, а також Японія і Південна Корея, можуть прискорено почати власні розробки ядерної зброї через сумніви щодо американської підтримки.
Під час зустрічі лідери також обговорили перспективи подальшого посилення оборонного потенціалу України. Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн у своєму зверненні зазначила: «Ми повторюємо нашу підтримку Україні та її прагнення до перемир’я. Але тепер на нас лягає відповідальність переконатися, що Росія зуміє підтвердити свою готовність до миру». Ці слова підкреслюють, що для досягнення стабільного миру необхідно не лише припинення бойових дій, а й комплексний підхід до відновлення оборонного потенціалу держави.
Особливу увагу було приділено участі низки європейських країн, таких як Франція, Фінляндія, Польща, Німеччина, а також країн Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії. Всі вони поділяють спільне переконання: лише комплексний підхід та тісна співпраця між союзниками дозволять створити умови для безпечного та тривалого миру. При цьому окрему роль у цьому процесі має виконувати США, які, за словами Стармера, повинні забезпечити критично важливий безпековий “запасний варіант”, особливо у сфері повітряної розвідки та контролю.
Незважаючи на амбітні плани, зустріч супроводжується і певними ризиками. Серед них – розбіжності між традиційними союзниками щодо шляхів вирішення конфлікту та питання участі Сполучених Штатів у переговорах. Британський лідер неодноразово підкреслював, що кожен укладений мирний договір має бути підтриманий американською безпекою, адже без цього зусилля можуть виявитися недостатніми для гарантування стабільності в регіоні.
До того ж, неодноразово під час прес-конференцій та публічних виступів було зазначено, що російська сторона чинить спротив припиненню вогню. Президент Росії висловив низку застережень щодо пропозицій, запропонованих США та Україною для припинення агресії. Проте, за словами лідерів західних країн, “таке ставлення – абсолютно неприйнятне”. Британський прем’єр наголосив: «Це момент, коли зброя має мовчати, коли варто покласти край варварським атакам на Україну та домовитись про припинення вогню раз і назавжди». Цей заклик до миру звучить як сигнал для всіх, хто досі підтримує ідею військової ескалації.
Імпровізований меморіал загиблим українським та іноземним бійцям у Києві. Європейські лідери бачать долю України «питанням нашої власної безпеки». Роман Піліпей
Таким чином, майбутня зустріч військових керівників у Лондоні має стати важливим кроком на шляху до створення нової системи гарантій безпеки для України. На порядку денному – розробка чітких механізмів моніторингу припинення вогню, планування розгортання миротворчих сил та визначення ролі США як головного гаранта безпеки. У світлі зростаючої напруженості та загроз з боку російських сил, цей захід набуває особливої актуальності. Лідери союзних країн об’єднують свої зусилля для того, щоб не допустити повторення помилок минулого та створити основу для стабільного, мирного майбутнього в регіоні.
Крім того, важливим аспектом залишається питання економічного тиску на Кремль. Обговорення перспектив розширення санкцій показують, що західні партнери готові діяти рішуче, щоб змусити російську владу до компромісу. Розширення санкційного тиску має стати ще одним інструментом, який допоможе досягти припинення агресії та забезпечення умов для переговорів.
У підсумку, сьогоднішні події свідчать про зміну підходів до забезпечення миру в Європі та на глобальному рівні. Спільними зусиллями союзних держав створюється новий формат співпраці, який передбачає не лише дипломатичну, а й військову підтримку України. Ця коаліція має потенціал стати важливим інструментом у боротьбі з агресією та сприяти встановленню справедливого та довготривалого миру. Водночас, ситуація залишається динамічною – будь-які зміни можуть суттєво вплинути на подальші кроки міжнародного співтовариства. Проте одне залишається незмінним: забезпечення безпеки України та припинення бойових дій є першочерговими завданнями, до яких долучилися всі ключові гравці світової політики.
З огляду на всі ці події, можна зробити висновок, що майбутня зустріч у Лондоні стане платформою для обговорення не тільки поточних викликів, але й для формування нової стратегії, яка здатна забезпечити стабільний мир та безпеку у постконфліктній Україні. Лідери країн-союзників мають чітке розуміння: тільки завдяки злагодженій роботі, взаємній підтримці та спільним діям можна досягти мети, що здається недосяжною – припинення війни та побудови майбутнього, вільного від страху та загроз.
