Рішення президента Франції Еммануеля Макрона визнати Палестину державою у вересні викликало хвилю критики з боку США та Ізраїлю. Цей крок, оголошений у соціальних мережах, став важливим сигналом щодо змін у дипломатичній позиції Парижа на тлі загострення гуманітарної кризи в Газі.
Державний секретар США Марко Рубіо назвав рішення Макрона «безвідповідальним», підкресливши, що воно може підживлювати пропаганду ХАМАС та підірвати мирний процес. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що такий крок «нагороджує тероризм» і створює загрозу повторення ситуації, коли Газа стала плацдармом для іранського впливу.
Визнання Палестини Францією планується під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Це рішення підсилює напруження між Парижем і Вашингтоном, адже США залишаються ключовим союзником Ізраїлю та відкидають односторонні кроки щодо палестинської державності без переговорів із Тель-Авівом.
Раніше Макрон неодноразово заявляв про підтримку двохдержавного рішення, однак офіційне визнання відкладав через складну ситуацію на Близькому Сході. Сьогодні його позиція посилилася через наростаючий міжнародний тиск на Ізраїль щодо блокування гуманітарної допомоги та зростання кількості жертв серед цивільних.
Гуманітарна катастрофа у Газі набуває масштабів, які викликають обурення світової спільноти. За словами генерального директора ВООЗ Тедроса Аданома Гебреєсуса, понад 2,1 мільйона жителів анклаву стикаються зі смертельною загрозою голоду, додатково до руйнувань від бомбардувань та блокади.
Дипломатичний крок Парижа відбувається на тлі провалу переговорів щодо перемир’я у Газі. Цього тижня США та Ізраїль відкликали свої делегації з Катару, звинувативши ХАМАС у відсутності конструктивної позиції. Тим часом Франція спільно із Саудівською Аравією планує конференцію у Нью-Йорку, присвячену палестинській державності.
Палестинський лідер Махмуд Аббас уже отримав офіційне повідомлення про рішення Франції. Цей крок може вплинути на політичні процеси у Великій Британії, де прем’єр Кір Стармер перебуває під тиском членів уряду, які закликають наслідувати приклад Парижа.
Наразі жодна країна «Великої сімки» офіційно не визнала Палестину, хоча Іспанія, Ірландія та Норвегія вже зробили цей крок. Визнання Францією може створити ефект доміно в Європі та підвищити дипломатичну ізоляцію Ізраїлю.
Історично більшість мирних ініціатив на Близькому Сході базувалися на концепції двох держав — Ізраїлю та Палестини, що включає території Гази та Західного берега з населенням понад 5 мільйонів. Однак переговори між сторонами фактично заморожені з 2014 року, що гальмує перспективи врегулювання конфлікту.
США та Ізраїль побоюються, що односторонні рішення, такі як оголошення Макрона, лише ускладнять діалог і посилять позиції радикальних угруповань. Рубіо назвав крок Парижа «ляпасом жертвам теракту 7 жовтня», коли ХАМАС убив 1200 осіб та захопив 250 заручників.
Нетаньягу заявив, що його уряд продовжить операції у Газі, доки всі заручники не будуть звільнені та ХАМАС не втратить бойового потенціалу. Наразі, за даними Ізраїлю, близько 20 із 50 полонених, що залишаються у Газі, можуть бути живими.
Політичні експерти прогнозують, що крок Франції може змусити ЄС виробити більш узгоджену стратегію щодо Ізраїлю та Палестини. Це також стане випробуванням для адміністрації Трампа, яка вже стикається з критикою через провал останніх раундів мирних переговорів.
