Війна ставить людей перед рішеннями, які в мирному житті здавалися б неможливими. Саме тому будь-які повідомлення про конфлікти всередині українського війська викликають особливий суспільний резонанс. Нове розслідування видання Texty.org.ua стало одним із найгучніших за останній час, адже містить серйозні звинувачення на адресу 225-го окремого штурмового полку. Водночас саме командування підрозділу категорично відкидає всі твердження про створення так званих "загороджувальних загонів" та наполягає, що діяло виключно відповідно до вимог бойової обстановки та Статуту Збройних сил України.
У центрі журналістського розслідування опинився аудіозапис, на якому, за твердженням авторів матеріалу, чути голос, схожий на голос командира полку Олега Ширяєва. На записі звучать слова про те, що будь-який рух без підтвердженого дозволу слід сприймати як загрозу, а військовослужбовців, які самовільно залишають позиції, називають противником. Саме ці фрази стали підставою для припущень про існування практики силового блокування відступу українських військових.
Втім сам командир категорично заперечив таке трактування своїх слів. За його поясненням, йшлося не про наказ відкривати вогонь по своїх військових, а про необхідність максимально ретельно перевіряти всіх озброєних людей, які виходять із напрямку передової. Причина, за його словами, полягає у численних випадках використання російськими диверсійними групами української військової форми для проникнення в тилові райони.
Разом із цим журналісти навели свідчення військовослужбовців кількох інших підрозділів, які виконували бойові завдання разом із 225-м полком. Вони стверджують, що під час вимушеного відходу із позицій їх зупиняли, наказували скласти зброю, затримували, а в окремих випадках навіть погрожували застосуванням вогнепальної зброї.
Особливо резонансною стала розповідь офіцера одного з батальйонів 102-ї окремої бригади територіальної оборони. За його словами, після втрати сусідніх позицій його підрозділ фактично опинився під загрозою оточення. Попри попередження командування про необхідність відходу, групу, як стверджується, зустріли військові 225-го полку, які не дозволили одразу пройти далі.
За словами офіцера, під час затримання військові були змушені покласти зброю та лягти на землю. Саме в цей момент по місцю їхнього перебування почали працювати ворожі безпілотники та мінометні розрахунки. Лише після завершення обстрілу групі дозволили продовжити рух.
Ще один військовий, ім'я якого журналісти змінили з міркувань безпеки, розповів про випадок, коли групу бійців зустріли озброєні люди, які відкривали попереджувальний вогонь поруч із ними. Саме ці історії стали підставою для появи у публікації терміна "загороджувальні загони", який викликав найбільший суспільний резонанс.
Однак у самому 225-му окремому штурмовому полку наголошують, що подібні твердження є маніпулятивними. У своїй офіційній відповіді командування пояснило, що восени 2025 року під час бойових дій поблизу Гуляйполя після втрати керування окремими підрозділами сотні військовослужбовців самовільно залишили позиції. У таких умовах будь-яка озброєна група, яка рухалася з боку переднього краю, мала бути перевірена незалежно від форми чи розпізнавальних знаків.
У полку підкреслюють, що алгоритм дій був чітко визначений: спочатку подавалася команда зупинитися, потім виконувалися попереджувальні постріли в повітря, після чого військових роззброювали лише для встановлення особи та передачі представникам Військової служби правопорядку. Там також зазначають, що ці дії координувалися із командуванням інших підрозділів та військовою омбудсменкою.
Водночас розслідування містить іще серйозніші твердження. Декілька військовослужбовців заявили про незаконне утримання у так званих "ямах", фізичне насильство, побиття, прив'язування до дерев та погрози розстрілом. Окремі історії журналісти присвятили військовим Роману Бедею та Богдану Логвиненку, які стверджують, що зазнали жорстокого поводження після конфліктів із командуванням.
Також у матеріалі наведено свідчення військовослужбовця під зміненим ім'ям Іван. Він заявив, що під час боїв у Курській області один із командирів нібито наказав оператору безпілотника скинути боєприпас на пораненого українського військового. Командир із позивним "Агроном", якого згадують у розслідуванні, категорично заперечив ці звинувачення та заявив, що вперше чує про подібні твердження.
Журналісти також нагадали про кримінальне провадження, яке Державне бюро розслідувань відкривало після Бєлгородської операції за статтею про перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень. За інформацією авторів матеріалу, через кілька місяців його було закрито.
Попри загальне заперечення більшості звинувачень, у 225-му полку підтвердили один із описаних у розслідуванні випадків. Йдеться про побиття військовослужбовця підрозділу "Шквал", який відмовився виконувати наказ. За словами командування, після проведення внутрішньої перевірки причетних сержантів відсторонили від виконання службових обов'язків та передали матеріали до Військової служби правопорядку.
Авторка розслідування Анна Калюжна наголосила, що готова передати правоохоронним органам контакти джерел, які погодяться надати офіційні свідчення, якщо буде розпочато повноцінне розслідування.
Ситуація навколо 225-го окремого штурмового полку вкотре продемонструвала, наскільки складними можуть бути рішення на полі бою та наскільки важливою залишається довіра між різними підрозділами українського війська. Озвучені журналістами факти потребують ретельної та неупередженої перевірки компетентними органами, адже лише повне й об'єктивне встановлення обставин здатне дати відповіді на питання, що сьогодні хвилюють як військових, так і суспільство.
