Війна безпілотників кардинально змінила тактику українських військових на передовій. Якщо раніше головною загрозою під час штурму були артилерійські удари, то сьогодні одним із найнебезпечніших факторів стали FPV-дрони та інші безпілотні літальні апарати. Саме тому Сили спеціальних операцій України повністю переглянули підходи до підготовки особового складу та ведення наступальних дій.
Про це повідомляє Business Insider, описуючи, як сучасні технології змінюють характер бойових дій. За словами українських військових, небезпека з повітря стала настільки серйозною, що контроль неба перетворився на одне з головних завдань кожного підрозділу під час штурму.
Як розповів оператор 4-го полку рейнджерів Сил спеціальних операцій із позивним «Гур», який є заступником командира невеликого підрозділу, за останні роки підготовка спецпризначенців суттєво змінилася. Якщо раніше навчання були зосереджені переважно на виживанні під артилерійськими обстрілами, то тепер значна частина тренувань присвячена саме боротьбі з безпілотниками.
За його словами, сучасна війна вимагає зовсім іншого рівня підготовки. Українські спецпризначенці регулярно відпрацьовують проникнення невеликими групами, навчаються діяти максимально приховано та постійно враховувати загрозу атак із повітря.
Під час навчань разом зі штурмовими підрозділами працюють оператори дронів, які створюють умови, максимально наближені до реального бою. Це дозволяє моделювати ситуації, коли безпілотники постійно перебувають над позиціями та можуть будь-якої миті виявити або атакувати групу.
Військові навчаються своєчасно помічати повітряну загрозу, швидко реагувати на появу ворожих безпілотників, використовувати укриття та продовжувати рух лише після того, як небезпека мине. Такий підхід допомагає виробити навички, необхідні в умовах сучасної війни, де навіть кілька секунд зволікання можуть мати критичні наслідки.
Особливу увагу приділяють використанню помпових рушниць, які українські військові вважають одним із найефективніших засобів останньої лінії оборони проти FPV-дронів. Особливо це стосується безпілотників, що використовують оптоволоконний канал керування, адже на них не діють засоби радіоелектронної боротьби. У таких випадках ураження дрона стрілецькою зброєю залишається одним із небагатьох способів захистити підрозділ.
Суттєво змінилася і сама тактика штурму окопів. Якщо раніше основна увага приділялася просуванню вперед і зачистці позицій, то тепер військовим доводиться одночасно вести бій на землі та безперервно контролювати повітряний простір.
За даними Business Insider, якщо штурмова група складається з чотирьох військовослужбовців, вона рухається двома парами. Перший боєць контролює траншею та стежить за можливими загрозами попереду, тоді як другий, перебуваючи за кілька метрів позаду, практично безперервно спостерігає за небом.
У разі появи російського безпілотника військові негайно відкривають вогонь зі штатної стрілецької зброї або використовують помпову рушницю. Головне завдання — знищити дрон до того, як він встигне завдати удару по штурмовій групі.
Після того як перша пара досягає траншеї та починає її зачистку, друга забезпечує прикриття й контроль навколишньої обстановки. Потім вона також просувається вперед, продовжуючи спостерігати за повітряним простором. Таким чином підрозділ постійно поєднує наступальні дії із захистом від атак із неба.
За словами «Гура», існує правило, яке залишається незмінним незалежно від етапу операції: щонайменше один військовослужбовець завжди контролює небо. Навіть під час безпосереднього штурму окопів або зачистки позицій спостереження за повітряною обстановкою не припиняється ні на мить.
«Хтось завжди має стежити за небом. Це потрібно робити постійно», — наголосив український військовий.
Експерти зазначають, що повномасштабна війна стала одним із найбільш технологічних збройних конфліктів сучасності. Масове застосування FPV-дронів, розвідувальних безпілотників та інших засобів повітряної розвідки змушує армії постійно адаптувати тактику ведення бойових дій.
Досвід українських підрозділів демонструє, що успіх операції сьогодні залежить не лише від рівня підготовки штурмової групи чи кількості озброєння. Дедалі частіше вирішальним фактором стає здатність своєчасно виявити безпілотник, уникнути його удару та зберегти мобільність підрозділу.
Саме тому сучасна підготовка українських спецпризначенців максимально наближена до реальних умов фронту. Постійна робота під загрозою атак дронів, взаємодія з операторами безпілотників та відпрацювання нових алгоритмів дій стали обов'язковою частиною навчань. Такий підхід дозволяє військовим швидше адаптуватися до нових викликів війни, де контроль повітряного простору вже став таким самим важливим елементом бою, як влучна стрільба чи успішний штурм ворожих позицій.