Президент Дональд Трамп зробив низку гучних заяв щодо мирного процесу в Україні, вкотре наголосивши, що США очікують від Києва та Москви конкретних кроків. «Перемовини вже майже дійшли до «граней зламу», – сказав він у п’ятницю в Овальному кабінеті. – І якщо одна зі сторін зробить це завдання надто складним, ми просто скажемо: «Ви нерозумні, ви дурні, ви жахливі люди» – і вийдемо з гри».
Подібна риторика стала логічним продовженням попереднього попередження держсекретаря Марко Рубіо, який у Парижі попередив, що Вашингтон може «піти далі» й припинити участь у мирних зусиллях, якщо в найближчі дні не відбудеться реального прогресу. Хоча Трамп і визнав слушність такої жорсткої позиції, сказавши: «Марко правий – потрібно змінити динаміку переговорів», водночас він утримався від остаточного рішення про вихід із процесу.
Париж і Лондон: формат «трьох плюс Європа»
Останній раунд консультацій відбувся у Парижі 17–18 квітня, де Трампів спецпредставник Стів Вітков і Рубіо зустрілися з президентом Франції Еммануелем Макроном, а також із представниками Німеччини, Великої Британії й України. Саміт мав на меті виробити «рамкову угоду» — етапи припинення вогню, моніторинг режиму тиші та майбутні гарантії безпеки для Києва. Уже наступного тижня формат «паризьких зустрічей» продовжиться в Лондоні, де союзники мають остаточно обговорити механізми контролю й можливе залучення міжнародного миротворчого корпусу.
У Парижі жодного натяку не прозвучало на пом’якшення обмежень щодо Росії, але дипломати наполягли на необхідності «інструментів тиску», зокрема санкцій, аби Кремль виконав узгоджені зобов’язання. Одночасно американська делегація розвивала так звану «стратегічну мову сили»: поєднання «кнута й пряника», коли за кожен поступ передбачені компенсації або посилення тиску.
Переговори на високому рівні у четвер у Парижі між американськими, європейськими та українськими офіційними особами Фото басейну Людовіка Маріна
«Ми не можемо вести перемовини заради перемовин»
У Білому домі чітко дають зрозуміти: якщо через «кілька днів» не з’являться конкретні пропозиції щодо безпечного припинення вогню, США «вийдуть із гри». «Це не наша війна, у нас багато інших пріоритетів», — пообіцяв Рубіо. Схоже, адміністрація Трампа прагне завершити тривале протистояння швидко, аби переключити ресурси на внутрішні й регіональні завдання.
Дещо оптимістичніший тон озвучив віцепрезидент Джей Ді Венс у Римі перед зустріччю з прем’єркою Джорджією Мелоні. Він зазначив, що «є цікаві новини, про які ми повідомимо пізніше», й висловив «обережний оптимізм» щодо зведення війни до миру.
Пакет «мінерального» обміну: компенсація військової допомоги
Паралельно з мирними ініціативами США й Україна нарешті просуваються в переговорах про використання українських мінералів. У п’ятницю українська міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що підписано меморандум із казначейством США на чолі з Скоттом Бессентом. За словами Трампа, «угода про мінерали вже є». Це домовленість дозволить західним інвесторам модернізувати українську інфраструктуру в обмін на доступ до стратегічних ресурсів, що має компенсувати багатомільярдні військові позики Вашингтона.
Відтермінування та поступове узгодження «мінерального» пакету було одним із ключових каменів спотикання під час лютневих перемовин у Овальному кабінеті між Трампом, Венсом і президентом Володимиром Зеленським. Нині сторони дійшли до базових рамок, але остаточні деталі ще належить врегулювати.
Держсекретар США Марко Рубіо прибуває на набережну Орсе, Міністерство закордонних справ Франції, перед двосторонньою зустріччю зі своїм французьким колегою в Парижі, Франція, 17 квітня 2025 року ЖЮЛЬЄН ДЕ РОЗА
Кремль: «ми відкриті до діалогу»
Коли Рубіо доповідав російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову, Кремль заявив про «готовність до переговорів». Прес‑секретар Дмитро Пєсков визнав, що тривають «досить складні» консультації, та не уточнив, на яких умовах Москва готова обговорювати припинення вогню. Однак він нагадав: остання 30‑денна «часткова тиша», яку підтримав Трамп, завершилася кілька днів тому, і жодних нових домовленостей у публічному просторі наразі немає.
Росія продовжує обстріли українських міст — із початку тижня кількість жертв сягнула десятків мирних мешканців. Тільки в Сумах у неділю загинули понад 30 людей, а в Харкові під завалами опинилися близько сотні поранених, серед них діти. Незважаючи на заявлену «готовність» Москви, за фактом жодних нових кроків до припинення вогню не видно.
Європейці напоготові
Після напружених переговорів у Парижі представники Великої Британії, Франції та Німеччини висловили підтримку США. Вони наголосили на необхідності поєднати економічні санкції з безпековими гарантіями для України, які можуть включати й британсько‑франко‑німецьку «сили запевнення» у разі укладення миру.
Водночас у Європі наростає занепокоєння: чи готовий Трамп справді довести справу до кінця й не вийти з переговорів за першої ж перешкоди? А також — чи не скористається Кремль такою передишкою, щоб перегрупувати сили й посилити наступальні операції?
Підсумок: терміново чи беззмістовно
На шляху до миру стоїть чимало «майже давно» — майже домовилися, майже напрацювали текст, майже узгодили гарантії. Але саме в слові «майже» криється небезпека: якщо США відмовляться від зусиль, а Росія використає паузу, війна лише загостриться, а відновити переговори стане ще складніше.
Нині ключове питання — чи здатні Київ і Москва продемонструвати реальні зміни протягом найближчих днів, щоб переконати Вашингтон, що мирна угода справді можлива? Якщо так, «дзвінок дружби» між Трампом і Сі Цзіньпіном залишиться в майбутньому, а не перетвориться на ритуал, який ніколи не відбудеться. Якщо ні — уперед нас очікує ще довший шлях до справжнього припинення вогню.
