Президент Дональд Трамп під час візиту до ОАЕ вперше у другому терміні прямо визнав, що в Газі “багато людей голодують”, і пообіцяв, що США невідкладно втрутяться, аби полегшити гуманітарну кризу.
Як відомо, ізраїльська блокада сектора Газу діє з 2 березня 2025 року, й за цей час майже півтора мільйона мешканців опинилися без доступу до основних продуктів, питної води та медикаментів. Заява п’ятого президента США пролунала під час останнього етапу його турне Перською затокою — після Катару та Саудівської Аравії він прибув до Абу-Дабі, де зустрівся з наслідним принцом та високопоставленими урядовцями.
За даними місцевих медиків і міжнародних організацій, рівень гострого недоїдання в Газі вже перевищує 50 відсотків, а серед дітей до п’яти років майже кожен третій потерпає від виснаження організму.
Ветерани гуманітарної допомоги попереджають, що далі може бути лише гірше: криза харчування поєдналася з поширенням інфекційних захворювань, зокрема діареї та кору, через брак чистої води й умов санітарії. Медики кажуть, що без сторонньої підтримки Газа технічно опиниться на межі масового голоду.
У своїй короткій промові Трамп назвав гуманітарний колапс “людською трагедією” і пообіцяв, що уряд США “вже працює над низкою ініціатив”, аби розблокувати канали постачання їжі та основних товарів. Він додав, що найближчим часом Вашингтон має намір узгодити з союзниками в регіоні та з Ізраїлем план доставлення гуманітарних вантажів до південних районів Газі, куди нині виїхало понад 90 % внутрішньо переміщених осіб.
Зі свого боку Сполучені Штати анонсували створення Gaza Humanitarian Foundation — організації, покликаної налагодити новий механізм розподілу допомоги. За задумом ініціаторів, вона має об’єднати ресурси федеральних і місцевих органів США, низки неурядових фондів та приватних донорів. Передбачено розгорнути щонайменше десять стаціонарних пунктів видачі продуктів, медичних наборів і засобів гігієни. На думку американських посадовців, такий підхід дасть змогу зменшити ризик перешкод з боку бойових угруповань і скоротити корупційні витрати.
Водночас деякі міжнародні агентства та ООН уже висловили сумніви в життєздатності такої моделі. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш попередив, що створення нових пунктів видачі може спричинити масове переміщення людей на південь сектора, де, за деякими оцінками, наразі перебуває лише близько третини населення. Йдеться про марші сотень тисяч осіб через мінні та обстрілювані території — ризик є надто великим. Представники Всесвітньої продовольчої програми також застерігають: без гарантій безпеки гуманітарники не зможуть працювати в районі, де ВПС Ізраїлю щоденно здійснюють авіаудари.
Президент Трамп з президентом Об'єднаних Арабських Еміратів Мохамедом бін Заїдом у міжнародному аеропорту Абу-Дабі в п'ятницю. Даг Міллс
У відповідь Трамп зазначив, що США готові надати необхідний військовий супровід конвоям із гумвантажем за прикладом операцій з евакуації в Афганістані, але офіційний Вашингтон поки не розкриває деталей і маршрутів. Також планується залучення військово-морських засобів для супроводу суден у Середземному морі, де вони мають отримувати коридор ізраїльської охорони до портів на узбережжі Газі.
Паралельно Вашингтон дипломатично тисне на Ізраїль, закликаючи дозволити дозовані поставки продовольства та пального на північ — у райони, які нині позначено як “заборонені” або “під евакуацію”. Офіційний Вашингтон наголошує, що гуманітарна депресія може не лише спровокувати масовий голод, а й стати каталізатором нового витка радикалізації серед місцевого населення. Згідно з оцінками ЦРУ, відсутність продовольчих пайків може призвести до широкого спектру соціальних заворушень уже до кінця поточного місяця.
У Вашингтоні Конгрес також наприклад розглядає законопроєкт із виділення додаткових $500 млн на надзвичайну гуманітарну допомогу для Палестини та сусідніх країн, які приймають біженців. Проте суперечки в Сенаті загострилися: частина законодавців вимагає гарантій, що допомогу отримають виключно цивільні, а не організації, які можуть постачати ресурси до бойовиків ХАМАСу.
Аналітики вказують на важливість збалансованої політики: поєднання гуманітарних ініціатив і чітка взаємодія з Ізраїлем і союзниками мають запобігти ескалації насильства. Під тиском критики з обох сторін — як з правих конгресменів у США, так і з правозахисників, які звинувачують Вашингтон у бездіяльності — Трамп має довести, що його адміністрація здатна одночасно підтримати безпеку Ізраїлю й врятувати невинних людей від загибелі.
Остаточний формат допомоги має бути узгоджений найближчими тижнями: США вже запросили до консультацій 15 держав і кілька міжнародних організацій. За словами держсекретаря Марко Рубіо, «ми працюємо над тим, щоб перші конвої вирушили до Газі до кінця місяця». Якщо вдасться поєднати дипломатичні зусилля з логістичною співпрацею, можна уникнути найгіршого сценарію з масовим голодом. Втім, у разі продовження бойових дій і безплідної переговорної паузи, гуманітарна криза може перетворитися на одну з найбільших катастроф XXI століття.
Тож у найближчі дні світова спільнота уважно стежитиме за розвитком подій: чи вдасться адміністрації Трампа перейти від слів до конкретних дій, чи порятунок населення Газі залишиться на папері як чергова політична обіцянка? Що ближче строки повернення конвоїв, то гостріше стоятиме питання — чи здатна найпотужніша країна світу змінити хід гуманітарної катастрофи в осередку тривалого конфлікту.
