Президент США Дональд Трамп у середу заявив, що під час приблизно 75-хвилинної телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним почув підтвердження намірів Москви «відплатити» за масштабний удар українських дронів по російській стратегічній авіації. У дописі в соціальній мережі Truth Social Трамп зазначив, що його бесіда з Путіним «була доброю, але вона не призведе до негайного миру». Американський лідер додав, що в результаті розмови він почерпнув від Путіна рішучість відповісти на атаку по авіабазах. Таким чином, навіть за умов активного фасилітації переговорів за участю США, перспектива швидкого припинення вогню досі залишається сумнівною.
Коли Трамп опублікував цю заяву, у Києві президент Володимир Зеленський відкинув умови, які Москва запропонувала під час другого раунду переговорів у Стамбулі в понеділок. Він назвав ті пропозиції «ультиматумом», оскільки Кремль пропонує Києву віддати додаткові території, відмовитися від членства в будь-яких військових альянсах та обмежити чисельність Збройних Сил України. На думку Зеленського, такі вимоги є неприйнятними й свідчать про те, що Путін не прагне справжнього миру. Український лідер наголошував, що Москва намагається перенести ухвалення санкцій, які Заходу слід буде ввести проти Росії, продовжуючи воєнні дії, а не повертатися до столу переговорів із конструктивними пропозиціями.
Одним із головних запитань Зеленського стало негайне введення безумовного перемир’я перед зустріччю лідерів України, Росії та США. Він зазначив, що навіть якщо така зустріч проходила б за участю президента Трампа, відсутність затишшя означатиме безрезультатність переговорів: «Якщо ми зустрінемося без припинення вогню, вогонь відновиться того ж дня. Бо ж коли вони дивляться, що можуть далі обстрілювати, чому їм припиняти?» — казав президент України. Водночас він висловив готовність до «кроків деескалації» за участі американських гарантій і моніторингу.
У Москві Путін, виступаючи перед урядовцями, назвав Київ «терористичним режимом, який вбиває мирне населення» і знову звинуватив Україну в організації терактів проти цивільних об’єктів. Зокрема, він заявив, що за підривами двох поїздів у Брянській і Курській областях стоїть СБУ, щоб «зірвати» переговори в Стамбулі та соромити Росію на міжнародному рівні. Путін зазначив: «З ким вести переговори, коли вони покладаються на терор? З терористами?» Така риторика стала черговим аргументом Кремля для відмови від реального припинення бойових дій та перетворення будь-яких розмов на формальність без підґрунтя для домовленостей.
Після розмови Трампа й Путіна пресслужба Кремля повідомила, що обидва президенти обговорили ситуацію в Україні, а також домовилися «продовжити контакти з українського питання, зокрема на найвищому рівні та через інші канали». Заступник керівника адміністрації Путіна Юрій Ушаков сказав, що Трамп почув «детальні оцінки російської сторони» щодо ударів дронів, але зауважив, що у їхньому спілкуванні «жодного прямого натяку на відмову від подальших ударів не пролунало». Українські та російські делегації в Стамбулі обмінялися своїми меморандумами, але суттєвого прогресу досягти не вдалося.
Поки дипломатичні контакти виглядають мінімально ефективними, на фронті ситуація залишається напруженою. Минулої неділі Україна взяла на себе відповідальність за серію атак FPV-дронів на авіабази у Мурманській та Іркутській областях, унаслідок чого було пошкоджено або знищено кілька стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-22М. Ця операція, яка стосувалася об’єктів, що знаходяться на відстані понад 4 000 кілометрів від Києва, стала одним із найпотужніших ударів по російській авіації з початку повномасштабної війни. Вона символізувала вразливість навіть ядерного стримування Росії, оскільки стратегічні бомбардувальники є непохитною складовою ядерної триади Москви.
Одразу після авіаударів у прикордонних регіонах РФ сталися підриви двох залізничних мостів у Брянській і Курській областях, через що зійшли з колії пасажирський та вантажний поїзди і загинуло семеро осіб. Російська влада відразу назвала це «актом тероризму» та звинуватила українські спецслужби в організації терактів. Київ відмовляється коментувати свою причетність, але неодноразово заявляв, що не завдає ударів по цивільній інфраструктурі та несе відповідальність лише за об’єкти суто військового призначення.
Крім ударів по авіабазах та мостах, 4 червня вранці пролунали вибухи на Кримському мосту. Росія заявила про незначні пошкодження та швидке відновлення руху, проте сам факт вибуху на символі анексії півострова додав напруги. Одночасно російські війська активізували контрнаступ на Сумщині, просунувшись на кілька десятків кілометрів углиб області. За даними української розвідувальної групи DeepState, російські підрозділи наблизилися до Сум на відстань близько 12–15 миль і завдали артилерійських ударів по міському центру. Місцева влада повідомила про щонайменше п’ятьох загиблих, однак сам Зеленський запевняє, що ситуацію контролюють і російське просування «не має стратегічного значення».
Підсилити дипломатичні зусилля спробували на зустрічі західних партнерів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Хоча Трамп і не був присутній, його адміністрація створила контактну групу з питань допомоги Україні, яку нині очолюють Британія та Німеччина. Проте відсутність міністра оборони США Піта Гегсета на зустрічі учасників «Української групи підтримки» створила додаткові запитання щодо майбутньої американської військової допомоги. Багато іноземних урядів наразі не впевнені, чи вдасться подовжити пакети озброєнь, які Конгрес США погодив за часів адміністрації Байдена, адже ці кошти мають закінчитися у найближчі місяці.
Британія та Німеччина на зустрічі заявили, що готові підтримувати постачання військової техніки та фінансування України щонайменше до кінця 2025 року. Зокрема Лондон оголосив про намір передати Києву 100 000 безпілотників до квітня наступного року. Однак із огляду на пікові обсяги потреб, економічну нестабільність та можливу зміну політики Вашингтона, західні партнери шукають додаткові джерела фінансування, а деякі країни обговорюють можливість використати заморожені російські активи (понад 210 мільярдів євро), щоб підтримати оборонний бюджет України.
У підсумку обмін звинуваченнями між Путіним і Зеленським ще більше віддалив перспективу мирних домовленостей. Поки що єдиним відчутним результатом переговорів залишився обмін полоненими: за словами Зеленського, до кінця цього тижня понад 500 українських військових повернуться додому, а тіла загиблих обох сторін віддадуть після завершення експертиз. Проте рівень напруги на фронті, атаки дронів на глибині російської території та контрнаступ на Сумщині демонструють, що майданчик у Стамбулі лише фіксує статус-кво, не змінюючи суть конфлікту.
Навіть через кілька місяців після початку прямих переговорів ситуація залишається такою, що жодна із сторін не бачить сенсу в реальному поступі, оскільки глибина недовіри та неприйняття умов суперечить навіть мінімальним крокам назустріч. З огляду на це, рішення Трампа та Путіна продовжувати діалог, хоч і «через інші канали», може стати лише формальністю, доки не знайдуть механізм, здатний забезпечити реальні гарантії безпеки та відновити довіру між сторонами.
