Після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським колишній глава Білого дому Дональд Трамп закликав до безумовного 30-денного припинення вогню між Росією та Україною, наголосивши, що Сполучені Штати та їхні партнери введуть додаткові санкції у разі порушення домовленостей. У своєму дописі на Truth Social Трамп заявив: «Якщо перемир’я не буде дотримано, США та їхні партнери запровадять подальші санкції». Українська сторона підтвердила готовність негайно прийняти запропоновану «паузу», а Володимир Зеленський після дзвінка повідомив, що «Україна готова до повного перемир’я з цієї миті».
Зі свого боку Кремль оголосив власне триденне «перемир’я» на період 8–10 травня — у рамках святкувань 80-ї річниці Перемоги над нацизмом — але вже за кілька годин бомбардування та артилерійські обстріли тривали по всій лінії фронту. За даними Генштабу ЗСУ, Росія здійснила мінімум 63 атаки вздовж 1 000-кілометрового рубежу, а поранення й руйнування зафіксували поблизу Часового Яру й на Донеччині. Українські пілоти збили кілька ракет у Полтавській області, але уламки призвели до пошкоджень житлових будинків і поранень мирних жителів. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав заявлене Москвою «перемир’я» «фарсом» і закликав міжнародних партнерів підтримати ініціативу Трампа щодо довшої паузи.
Важливим є й те, що під час дзвінка Зеленський і Трамп обговорили не лише припинення вогню, а й недавно ратифіковану українським парламентом угоду про стратегічні мінерали. За словами високопосадовця ОПУ, першочерговою темою ставала дипломатія, а також закладені в цьому договорі економічні гарантії, які США готові виконати, зокрема через створення спільного інвестиційного фонду. Це демонструє багатовимірний підхід до підтримки Києва: одночасно політичного, військового та економічного.
У Вашингтоні представники адміністрації Трампа, включно з урядовцями, підтвердили готовність розглянути новий пакет санкцій щодо ключових секторів російської економіки — від енергетики до високотехнологічних галузей. Аналітики відзначають: попередні обмеження суттєво вдарили по нафтовому та газовому експорті Росії, але Москва змогла компенсувати втрати новими партнерами, зокрема Китаєм і країнами БРІКС. Саме тому зміна формату перемир’я на 30 днів із чіткими положеннями про контроль і відповідальність може стати важливим інструментом політичного тиску.
На знімку, опублікованому прес-службою президента України, видно, як президент Трамп приватно зустрічається з президентом України Володимиром Зеленським у суботу на полях похорону Папи Франциска в соборі Святого Петра. Прес-служба Президента України
У Європі відреагували неоднозначно. Німеччина в особі нового канцлера Фрідріха Мерца підтвердила Трампу підтримку мирних ініціатив разом із Францією, Великою Британією, Польщею та іншими союзниками, але наголосила на необхідності збалансованого підходу, щоб не дати Кремлю використати перемир’я для перегрупування військ. У Лондоні прем’єр Кір Стармер оголосив про посилення санкцій проти «тіньового флоту» російських танкерів і підкреслив, що пауза в бойових діях не може стати приводом для послаблення тиску на Москву.
Водночас у Естонії, Латвії, Литві та Польщі висловили побоювання, що 30 днів тиші на фронті можуть надати Росії стратегічну перевагу — достатньо часу для перекидання техніки, відновлення логістичних ланцюгів та поповнення резервів. Представники балтійських країн закликали створити міжнародну спостережну місію з участю ООН або ОБСЄ, яка б контролювала дотримання перемир’я з обох боків. Однак Росія категорично відкидає участь сторонніх миротворців на своїй території чи в окупованих регіонах.
На фронті українські підрозділи використовують цю паузу для евакуації поранених, ремонту пошкодженої інфраструктури в тилу та посилення протиповітряного захисту важливих об’єктів. Минулого тижня Київ заклав у бюджет додаткові кошти на відновлення мостів і електромереж у східних областях, що дало надію зменшити витрати на транспортування й укріпити тилові комунікації. Водночас у ЗСУ готуються до найгіршого сценарію — відновлення масованих обстрілів одразу після закінчення «паузи».
Політичні коментатори звертають увагу на те, що ініціатива Трампа поєднує жорсткі умови з дипломатичними жестами. Погроза санкціями та водночас готовність до перемовин відповідають його стилю «твердої руки», але викликають запитання щодо тривалості та ефективності таких домовленостей без надійних механізмів контролю.
Отже, на 1 171-й день війни дзвінок між Трампом і Зеленським став черговим раундом дипломатичних маневрів, у якому Україна отримує шанс нарешті здобути довгоочікувану «тишу» для зміцнення оборони, а США — інструмент тиску на Кремль через загрозу нових пакунків санкцій. Чи вдасться досягнути справжнього та тривалого перемир’я — залежатиме від здатності Заходу швидко запровадити контрольні механізми та від готовності Росії дотримуватися зобов’язань, а не використовувати «паузу» виключно на власну користь.
