У четвер до столиці Франції з’їхалися представники Сполучених Штатів, провідних європейських держав та України. Американська делегація під головуванням держсекретаря Марко Рубіо мала на меті скоригувати стратегічний курс трансатлантично-паризьких відносин щодо війни в Україні. Контекстом переговорів стало загострення суперечностей після заяв представників адміністрації Трампа про можливе примирення з Кремлем, що викликало тривогу серед європейських лідерів. Ці розбіжності разом із питаннями щодо майбутнього ядерної угоди з Іраном та наслідками американської торговельної політики й стали головними темами для дискусій із європейськими партнерами.
Рубіо прибув до Парижа разом із колишнім лейтенант‑генералом Кітом Келлогом, який виконує обов’язки спеціального посланника США з питань війни в Україні. Окремо до переговорів приєднався Стів Віткофф, ще один спецпредставник, який нещодавно повернувся з Москви. Саме за участі цих трьох дипломати мали знайти «золоту середину» між побажаннями адміністрації президента Трампа та очікуваннями Києва і Брюсселя.
Дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн позує з главою Адміністрації президента України Андрієм Єрмаком, міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, міністром оборони України Рустемом Умеровим, радником з національної безпеки. Людовик Марін
У Єлісейському палаці французький президент Еммануель Макрон зустрівся зі Стівом Віткоффом та Марко Рубіо, щоб отримати оновлену інформацію про хід переговорів із Росією. Окрім питань безпеки в Україні, зустріч торкнулася й теми американських тарифів, а також ситуації на Близькому Сході: обговорювалися шляхи зниження напруженості в регіоні. До цих дискусій Макрон готувався телефонною бесідою з президентом України Володимиром Зеленським, передає офіс французького лідера.
Українська сторона на зустрічах була представлена Андрієм Єрмаком, керівником Офісу президента, а також міністрами закордонних справ і оборони. Єрмак опублікував у мережі X повідомлення про участь у парижських консультаціях та про створення «коаліції охочих» — групи держав, які готові надати Україні гарантії безпеки. За даними розкладу зустрічей, до складу цієї коаліції входили національні радники з безпеки Великої Британії (Джонатан Пауелл) та Німеччини (Йенс Плотнер), які брали участь у дискусіях із представниками США, Франції та України.
Таким часом на сході України тривають бойові дії, незважаючи на 30‑денне перемир’я в енергетичній сфері, яке мала прокласти шлях до повного припинення вогню й мирних переговорів. Днями російський удар по центру міста Суми забрав життя щонайменше 35 цивільних та поранив понад 100 людей, демонструючи крихкість поточної домовленості. Після цього ж Стів Віткофф і Рубіо висловили співчуття родинам жертв, проте формулювання заяв не містили прямого осуду Москви, що викликало невдоволення в Києві.
Пезидент Франції Еммануель Макрон тисне руку держсекретарю США Марко Рубіо поруч зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом і міністром Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро перед зустріччю в Єлисейському президентському палаці в Париж. Людовик Марін
У відповідь з Москви лунали звинувачення на адресу США: керівник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв заявив, що «багато хто намагається зірвати діалог між США та Росією» та звинуватив західні медіа в поширенні антиросійської пропаганди. Прес‑секретар президента Путіна Дмитро Пєсков, у свою чергу, сподівається, що американська сторона надасть точний звіт про результати попередніх зустрічей із Кремлем, натякаючи, що Європа прагне лише продовження конфронтації.
Франція та Велика Британія водночас напрацьовують власні плани щодо створення так званих «сил підтримки» — контингенту до 25 000 військових, здатного розгорнутися за межами лінії фронту в разі домовленостей. Проєкт передбачає як сухопутні підрозділи для охорони стратегічних об’єктів, так і залучення авіації та ВМС для контрольних та тренувальних місій. Однак заклики Парижа і Лондона до інших європейських партнерів публічно підтвердити готовність вислати війська наразі наштовхнулися на стриманість через побоювання відсутності чітких гарантій з боку Вашингтона.
У Брюсселі сподіваються, що США не лише підтвердять готовність захищати європейські війська та інтереси в Україні, а й нададуть розвідувальні дані та авіаційне прикриття. Хоча в Трампа не було конкретних обіцянок, американська адміністрація дала зрозуміти: саме європейці повинні узяти на себе провідну роль у гарантуванні безпеки континенту та підтриманні України після будь‑якого мирного врегулювання.
Отже, зустріч у Парижі стала важливим етапом у спробах згладити розбіжності між Вашингтоном і європейськими столицями. Чи вдасться трансатлантичній спільноті виробити єдину стратегію, яка поєднає прагматизм щодо Росії з твердою політикою підтримки України — покаже найближчий час. Утім, навіть після низки двосторонніх та багатосторонніх консультацій залишається багато невирішених питань: від довгострокових гарантій безпеки для Києва до рівня взаємної довіри між союзниками.
