Українські удари по морській логістиці Росії дедалі сильніше впливають не лише на військову ситуацію, а й на глобальний енергетичний ринок. Останні атаки безпілотників у районі Новоросійська привернули увагу найбільших світових нафтових компаній та адміністрації США, оскільки зачепили інтереси американського енергетичного гіганта Chevron.
Як повідомляє The Wall Street Journal, генеральний директор Chevron Майк Вірт провів переговори з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа, під час яких обговорювалися ризики для американського бізнесу в Казахстані, що виникли через бойові дії між Україною та Росією.
Причиною консультацій стала атака українських безпілотників у Чорному морі поблизу Новоросійська. Внаслідок удару були пошкоджені чотири танкери, серед яких перебувало судно, зафрахтоване Chevron для транспортування нафти.
Саме через порт Новоросійськ проходить експорт казахстанської нафти, що надходить трубопроводом Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК). Ця інфраструктура має стратегічне значення не лише для Казахстану, а й для світового нафтового ринку.
Chevron володіє 15-відсотковою часткою в Каспійському трубопровідному консорціумі, а сам маршрут забезпечує близько двох відсотків світових поставок нафти. Будь-які перебої в роботі цієї системи одразу відображаються на обсягах експорту та створюють додаткові ризики для міжнародного енергетичного ринку.
Після пошкодження танкерів Казахстан уже був змушений скоротити видобуток нафти через складнощі з її відвантаженням.
Після консультацій із представниками нафтової галузі адміністрація США, за інформацією видання, закликала Україну утримуватися від атак на неросійські судна, що працюють у Чорному морі.
У Вашингтоні пояснюють таку позицію тим, що Каспійський трубопровідний консорціум розглядається як один із ключових маршрутів постачання казахстанської нафти до європейських споживачів. Для США цей напрямок має особливе значення, адже він дозволяє диверсифікувати поставки енергоносіїв і частково зменшувати залежність окремих країн від російських ресурсів.
Для Chevron нинішня ситуація має винятково важливе значення.
Компанія володіє половиною акцій одного з найбільших нафтових родовищ світу — Тенгізу в Казахстані. Саме цей проєкт забезпечує приблизно 12% глобального видобутку Chevron, що становить близько одного мільйона барелів нафти щодоби.
Лише цього року родовище мало принести компанії близько шести мільярдів доларів вільного грошового потоку.
Крім того, нещодавно Chevron завершила масштабний інвестиційний проєкт із розширення Тенгізу, витративши на нього приблизно 48 мільярдів доларів.
У разі тривалого обмеження експорту через Новоросійськ компанія може зіткнутися з необхідністю скорочення видобутку, що автоматично означатиме значні фінансові втрати.
Аналітики звертають увагу, що інфраструктура порту не має достатніх резервуарів для довготривалого накопичення нафти. Якщо експорт зупиняється навіть на короткий час, виробникам доводиться зменшувати обсяги видобутку, оскільки зберігати сировину практично ніде.
Саме тому Chevron уважно стежить за розвитком ситуації та намагається мінімізувати ризики для власних проєктів.
Особливе занепокоєння адміністрації США пов'язане також із ситуацією на світовому нафтовому ринку.
Останніми місяцями міжнародні поставки вже зазнали серйозного тиску через інші конфлікти.
Суттєві труднощі для морських перевезень створюють атаки хуситів у районі Баб-ель-Мандебської протоки в Червоному морі. Крім того, напружена ситуація навколо Ормузької протоки після взаємних ударів США та Ірану також впливає на швидкість і безпеку судноплавства.
Через сукупність цих факторів світові ціни на нафту вже піднімалися вище позначки 100 доларів за барель.
На цьому тлі адміністрація США зацікавлена у стабільній роботі альтернативних маршрутів експорту, зокрема тих, що забезпечують поставки казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум.
Експерти припускають, що подальший розвиток подій може вплинути і на вибір майбутніх цілей українських операцій.
Аналітик Пол Ченг вважає, що з огляду на позицію Вашингтона Україна, ймовірно, зосереджуватиме увагу на інших об'єктах, атаки на які не викликатимуть такого міжнародного політичного резонансу.
Водночас українські Сили оборони продовжують активні дії проти морської логістики Росії.
Нещодавно стало відомо, що Казахстан тимчасово призупинив транспортування нафти через головний експортний маршрут до чорноморського узбережжя саме після серії атак на судна поблизу Новоросійська.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» раніше повідомляв, що українські безпілотники активно уражають невеликі судна, які забезпечують перевалку пального із Азовського моря на великі танкери, що очікують завантаження в акваторії Чорного моря.
За його словами, лише протягом дев'яти днів було уражено понад 110 російських суден у районі Азовського моря.
Також повідомлялося, що в ніч на 15 липня українські сили вперше завдали ударів по танкерах так званого тіньового флоту Росії безпосередньо в акваторії Чорного моря, зафіксувавши влучання у двадцять суден.
Події навколо Chevron демонструють, що сучасна війна дедалі сильніше виходить за межі військового протистояння. Удари по логістиці, морських маршрутах та енергетичній інфраструктурі вже впливають на інтереси найбільших міжнародних компаній, рішення урядів і стабільність світового нафтового ринку. Саме тому кожна подібна операція сьогодні має не лише військовий, а й масштабний економічний та геополітичний ефект.
