Росія продовжує завдавати масштабних ударів по українських містах, використовуючи безпілотники та балістичні ракети. Останніми тижнями інтенсивність атак помітно зросла, а під ударами опиняються не лише об'єкти оборонної промисловості чи критичної інфраструктури, а й житлові квартали. Збільшення кількості жертв серед цивільного населення викликає дедалі більшу стурбованість міжнародної спільноти, а західні експерти намагаються зрозуміти, які цілі переслідує Кремль і чи може ситуація перейти на ще небезпечніший рівень.
Британський політолог Марк Галеотті у своїй колонці для The Times вважає, що нинішня хвиля російських ударів значною мірою є відповіддю на успішні українські атаки по російській паливній інфраструктурі. За останні місяці Україна неодноразово завдавала ударів по нафтопереробних заводах, трубопроводах, нафтобазах та логістичних маршрутах, які забезпечують постачання пального, зокрема й до тимчасово окупованого Криму.
На думку експерта, такі операції створюють для Росії не лише економічні втрати, а й суттєві труднощі із забезпеченням військ. Саме тому Кремль, ймовірно, намагається відповісти посиленням повітряних атак, демонструючи готовність до подальшої ескалації.
Політолог звертає увагу і на зміну риторики Москви. Попри регулярні заяви про нібито готовність до мирних переговорів, Кремль продовжує наполягати виключно на власних умовах. Володимир Путін раніше навіть згадував пропозицію України щодо взаємного припинення ударів по віддалених цілях, однак ця ініціатива була відхилена.
Водночас усередині самої Росії дедалі частіше з'являються сигнали, які ще недавно виглядали малоймовірними. Частина урядових коментаторів почала стриманіше оцінювати можливість взаємної відмови від ударів по віддалених об'єктах. Крім того, у Москві дедалі частіше згадують Китай і Бразилію як потенційних посередників у новому переговорному процесі.
Водночас, зазначає Галеотті, Кремль практично перестав розраховувати на дипломатичний прорив за посередництва президента США Дональда Трампа. Попри окремі заяви про переговори, офіційна позиція Росії залишається незмінною. Москва й надалі висуває вимоги, які Україна називає неприйнятними, зокрема щодо повного виведення українських військ із Донбасу.
Поки дипломатичні заяви залишаються лише словами, бойові дії не припиняються. Російські удари регулярно спрямовуються по промислових підприємствах, транспортній та енергетичній інфраструктурі України.
На тлі інтенсивних атак продовжує зростати кількість загиблих і поранених серед цивільного населення. За даними, на які посилається британський політолог, представники Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні фіксують значне збільшення кількості жертв порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Водночас західні спецслужби поки не дійшли остаточного висновку щодо характеру російських ударів. Як зазначає Галеотті з посиланням на джерело в Міністерстві оборони Великої Британії, якби головною метою було максимальне збільшення кількості жертв серед мирного населення, масштаби втрат могли б бути значно більшими. Водночас це не означає, що ризик подальшої ескалації відсутній.
Особливе занепокоєння викликає ситуація із системами протиповітряної оборони України. Політолог нагадує, що країна відчуває дефіцит ракет для комплексів Patriot, які залишаються одним із найефективніших засобів перехоплення російських балістичних ракет. Якщо нестача таких боєприпасів збережеться, можливості захисту українських міст можуть суттєво знизитися.
На думку Галеотті, Росія потенційно може посилити атаки саме по цивільній інфраструктурі. Він звертає увагу, що представники ультранаціоналістичних кіл у Росії вже відкрито закликають розширити перелік цілей, включаючи системи водопостачання, каналізаційні споруди, електропідстанції та мости.
Водночас експерт нагадує, що Кремль уже використовував подібну тактику. Під час минулої зими Росія намагалася зруйнувати українську енергетичну систему, розраховуючи підірвати стійкість країни та вплинути на настрої населення. Однак очікуваного результату досягти не вдалося. Більше того, навіть окремі російські військові експерти визнавали, що така стратегія не принесла бажаного ефекту.
На переконання Галеотті, зараз перед Володимиром Путіним залишається кілька варіантів подальшої ескалації, однак кожен із них супроводжується серйозними ризиками.
Одним із найменш імовірних сценаріїв експерт називає можливе застосування тактичної ядерної зброї, наприклад у форматі демонстраційного вибуху над морем. Теоретично такий крок міг би бути спробою психологічного тиску на Україну та її союзників, однак його наслідки були б украй непередбачуваними.
За словами політолога, подібне рішення могло б спровокувати жорстку реакцію НАТО, а також поставити під загрозу відносини Росії з Китаєм та Індією, підтримку яких Кремль намагається зберегти.
Ще одним можливим сценарієм Галеотті називає активізацію диверсійної діяльності проти європейських підприємств, що виробляють озброєння для України, а також транспортних маршрутів, через які ця зброя доставляється.
Однак і такий варіант може мати зворотний ефект. Замість ослаблення підтримки України він здатен лише посилити рішучість європейських держав та стимулювати подальше збільшення військової допомоги Києву.
Не виключає експерт і проведення нової масштабної мобілізації в Росії. Додатковий призов сотень тисяч резервістів міг би зміцнити російську армію та вплинути на ситуацію на окремих ділянках фронту.
Втім, цей сценарій також несе значні внутрішні ризики. Часткова мобілізація восени 2022 року супроводжувалася масовим виїздом громадян із Росії та викликала серйозне невдоволення в суспільстві. Повторення такого кроку може спричинити нові соціальні й економічні проблеми.
Окрему увагу Галеотті приділяє настроям усередині російської еліти. За його словами, тиск на Кремль поступово зростає не лише із зовнішнього боку, а й усередині країни. Представники великого бізнесу та економічного блоку дедалі частіше говорять про необхідність завершення війни або хоча б її заморожування.
Як приклад політолог наводить нещодавню заяву голови ради директорів Сбербанку Германа Грефа, який публічно зазначив, що сьогодні практично всі зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.
На думку британського експерта, подальший розвиток подій значною мірою залежить від рішень самого Володимира Путіна. Якщо Кремль і надалі наполягатиме на максималістських цілях, включаючи повне захоплення Донбасу, перспективи мирного врегулювання залишатимуться мінімальними. Україна, як зазначає Галеотті, не демонструє готовності погоджуватися на такі умови, а отже, швидкого дипломатичного компромісу найближчим часом очікувати не варто.
