РФ кардинально змінила тактику атак "Шахедами": чому їх стало значно важче збивати
Росія почала застосовувати нову тактику використання ударних безпілотників сімейства "Герань", які є російською версією іранських дронів Shahed. Якщо раніше основний акцент робився на масованих запусках великої кількості однакових безпілотників, то тепер підхід став значно складнішим. За оцінками аналітиків, різні модифікації дронів дедалі частіше використовуються для виконання конкретних бойових завдань, що робить повітряні атаки більш ефективними та значно ускладнює їх перехоплення.
Про зміну тактики повідомив радник міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов. За його словами, після того як українські сили оборони навчилися знищувати до 92–96% бензинових "Шахедів" під час атак по тилових регіонах, противник був змушений переглянути свою стратегію.
Як зазначає Forbes, тепер для ударів по цілях, розташованих далеко від лінії фронту, дедалі частіше використовуються реактивні модифікації безпілотників. Вони мають значно вищу швидкість польоту, що суттєво скорочує час реагування української протиповітряної оборони та ускладнює їхнє перехоплення.
Аналітики пояснюють, що раніше масові атаки "Шахедами" поступово втратили свою ефективність. Українська ППО навчилася успішно виявляти та знищувати більшість таких цілей, тому запуск великої кількості дешевих безпілотників уже не забезпечував бажаного результату. Крім того, українська сторона адаптувала систему протидії, використовуючи більш економічні засоби боротьби, не витрачаючи дорогі ракети там, де це було недоцільно.
Саме тому російські військові перейшли до нового принципу застосування дронів. Тепер кожна модифікація виконує окрему роль у загальній схемі повітряної операції.
За даними видання, базова модель "Герань-2" залишається основним інструментом для щоденних ударів поблизу лінії бойового зіткнення. За наявною інформацією, таких безпілотників запускають близько 200 щодня.
Водночас особливістю нової тактики стало використання сучасних засобів взаємодії між дронами. Повідомляється, що безпілотники можуть працювати у так званій mesh-мережі — системі, де кожен апарат обмінюється інформацією з іншими учасниками групи. Завдяки цьому вони менше залежать від супутникової навігації, можуть оперативно передавати дані один одному та ефективніше долати вплив засобів радіоелектронної боротьби.
Такий підхід дозволяє ударній групі діяти більш автономно навіть у складних умовах, коли сигнал супутникової навігації пригнічується або спотворюється.
Окрему роль тепер відіграють реактивні модифікації "Герань-3" та "Герань-4". Саме ці безпілотники, за інформацією Forbes, дедалі частіше застосовуються для ударів по найбільш важливих цілях, що знаходяться глибоко на території України.
Перед такими атаками проводиться ретельна багаторівнева розвідка. Вона включає уточнення координат потенційних цілей, аналіз маршрутів польоту та пошук найбільш безпечних напрямків, які дозволяють мінімізувати ризик виявлення українськими засобами ППО.
Фактично кожен такий удар готується окремо, що значно підвищує шанси на досягнення поставленої цілі.
За оцінками аналітиків, реактивні "Герані" дедалі частіше використовуються у складі комбінованих повітряних атак. Вони запускаються одночасно з крилатими та балістичними ракетами, створюючи додаткове навантаження на систему протиповітряної оборони.
Поєднання різних типів озброєння змушує захисників одночасно реагувати на швидкі ракети та менш помітні безпілотники, що суттєво ускладнює процес перехоплення всіх цілей.
За інформацією видання, саме реактивні безпілотники вже використовувалися під час атак по об'єктах в Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях.
Ще однією ознакою зміни стратегії стало переорієнтування виробництва. За даними Forbes, Росія поступово скорочує випуск окремих попередніх модифікацій, натомість збільшуючи виробництво новітньої "Герань-4". Це свідчить про те, що ставка робиться не лише на кількість безпілотників, а й на їхню технологічність та ефективність.
Окрему увагу військові експерти звертають на новий безпілотник "Герань-4 Сікер", інформацію про який нещодавно оприлюднили російські джерела. Заявляється, що дальність його польоту сягає близько 550 кілометрів, бойова частина важить до 50 кілограмів, а максимальна швидкість становить приблизно 300 кілометрів на годину завдяки турбореактивному двигуну.
Також стверджується, що безпілотник оснащений системою машинного зору. За заявами російської сторони, вона дозволяє апарату автоматично розпізнавати та супроводжувати наземні цілі на завершальному етапі польоту, що потенційно може підвищити точність ураження. Водночас незалежного підтвердження заявлених характеристик та реальної ефективності цієї технології наразі немає.
Експерти зазначають, що війна безпілотників продовжує стрімко змінюватися. Обидві сторони постійно вдосконалюють як ударні засоби, так і системи протидії їм. Саме тому кожна нова модифікація дронів або зміна тактики їх застосування швидко стає предметом детального аналізу, адже від цього залежить ефективність як повітряних атак, так і роботи протиповітряної оборони.
