Важке становище українських військових у Курську
Кривавий і виснажений, солдат Юрій описував, як він, після отримання поранень від снайпера, йшов 16 годин під обстрілами та постійним спостереженням російських дронів. Подібні історії стали звичними серед українських військових, які захищають крихітну частину території Росії, захоплену ще в серпні. Тоді ця операція розглядалася як ризикована, але потенційно важлива стратегічна ініціатива.
Через посилення боїв українські медичні пункти в Курській області були змушені повернутися на територію України. Це ускладнило надання допомоги таким, як Юрій, який зумів самостійно накласти джгути на обидві поранені руки, перш ніж знайти своїх побратимів.
Українська військова броньована машина їде біля російсько-українського кордону, Сумська область, Україна, середа, 14 серпня 2024 року. Євген Малолєтка
Чому Україна тримається за Курськ?
Українські військові зберігають позиції, незважаючи на значні втрати. Ця частина Курської області стала єдиною територіальною перевагою України в самому серці Росії. Операція мала на меті відтягнути значні сили противника з інших фронтів, і це вдалося: росіяни перекинули 60 тисяч військових для її повернення.
Критики сумніваються у доцільності такої операції, наголошуючи, що ці ресурси могли б краще послужити на інших фронтах. Проте прихильники стверджують, що це був єдиний спосіб попередити можливий російський наступ із півночі та послабити їхні сили на сході та півдні України.
Курськ як тест на витривалість
Росія відповіла на українське проникнення масштабною контратакою. Військові аналітики вказують, що Путін вбачає у цьому принципове питання. Москва зосередила елітні війська для повернення Курська, що стало відчутним викликом для українських підрозділів, які значно поступаються чисельністю.
Однак умови на полі бою сприяють Україні. Густий бруд та природні бар’єри, як-от річки, ускладнюють російський наступ. До того ж, сучасна західна зброя, зокрема ракети ATACMS, дозволяє українцям знищувати ворожі склади та техніку.
Командир танка Назар, 23 роки, разом із однополчанами Русланом, 35 років, та Андрієм, 37 років, на резервній позиції в Сумській області України, 6 грудня. Війська 95-ї української бригади готувалися отримати наказ повернутися до Росії Курська обл. Сергій Моргунов
Ціна операції
Попри успіхи, втрати серед українських військових значні. Медики, які працюють у прикордонних районах, намагаються врятувати життя кожного пораненого. Їхні мобільні госпіталі постійно під загрозою обстрілів і дронів, що змушує працювати в умовах суворої секретності.
Роман, командир медичного підрозділу, зазначає, що утримання Курська зменшує руйнування на українській території. Це думка, яку поділяють інші військові, навіть попри ризики.
Ефект на російську армію
Захоплення українськими силами сотень російських військових створило передумови для відновлення обмінів полоненими. До того ж, українські атаки на Курськ змусили Росію перекинути значні ресурси з інших фронтів, що зменшило тиск на ключові міста, як-от Покровськ.
Утім, російські війська продовжують масово наступати, часто використовуючи тактику так званих "м’ясних штурмів", де хвилі солдатів кидаються вперед, незважаючи на втрати. За словами українських військових, у Курську вже сформувалося своєрідне "кладовище" знищеної російської техніки.
43-річна Надія, командир підрозділу безпілотників 82-ї бригади ЗСУ, позує зі своїм безпілотником «Фурія» в Сумській області 8 грудня. З серпня Надія воює в Курську. Сергій Моргунов
Чи варта гра свічок?
Попри всі складнощі, багато українських командирів переконані, що операція була виправданою. Вона дозволила виграти час, зменшити втрати на інших напрямках і послабити ворога. Хоча росіяни продовжують атаки, експерти вважають, що досягти значного прориву цієї зими їм навряд чи вдасться.
Курська операція стала випробуванням витривалості українських військових та міцності їхньої стратегії. Її результат матиме вагомий вплив на перебіг війни та можливі майбутні переговори.
