Увечері 17 квітня 2025 року Україна та Сполучені Штати Америки вийшли на новий етап у перемовинах щодо спільної розробки українських корисних копалин. Після кількох місяців складних консультацій перші зацікавлені особи двох країн підписали меморандум про наміри, який покликаний лягти в основу майбутньої повноцінної угоди.
Меморандум було затверджено під час відеоконференції між українською делегацією на чолі з віцепрем’єркою та міністеркою економіки Юлією Свириденко та міністром фінансів США Скоттом Бессентом, який залишався у Вашингтоні. За словами Свириденко, документ «засвідчує конструктивну спільну роботу наших команд і відкриває шлях до підписання угоди, вигідної для обох народів».
Наразі меморандум згадує лише про створення інвестиційного фонду для відбудови інфраструктури, зокрема дорог, мостів та енергетичних об’єктів, що постраждали від бойових дій. Проте в тексті відсутні конкретні положення про джерела наповнення фонду: жодних цифр щодо обсягів підтримки, розподілу доходів від видобутку чи частки США в майбутніх роялті.
Попередні версії проєкту детальніше передбачали:
- спрямування половини доходів від державних та приватних надрокористувачів у спільний фонд;
- участь американських компаній у відбудові об’єктів критичної інфраструктури;
- гарантії безпеки як окремий розділ майбутньої угоди.
Утім, у підсумковому меморандумі жодного слова не йдеться про безпекові гарантії — ключову вимогу Києва в усіх мирних ініціативах. Українські експерти розцінили це як компромісний крок задля погодження базових рамок співпраці, поки остаточні умови узгоджуються на рівні урядів і парламентів обох країн.
Президент США Дональд Трамп, коментуючи підписання, заявив, що очікує завершення повного договору «вже наступного тижня». За його словами, Сполучені Штати можуть отримати до 500 мільярдів доларів від видобутку українських мінералів, включно з родовищами рідкісноземельних елементів, титану, літію та графіту, а невикористані нині ресурси стануть «компенсацією» за майже три роки американської військової допомоги Україні.
Міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила про підписання меморандуму про домовленості з міністром фінансів Скоттом Бессентом. Анджело Карконі
Українські посадовці стверджують, що не мали іншого вибору, окрім як погодитися на меморандум: це дало змогу зняти політичний тиск у Вашингтоні та відновити довіру між лідерами. Раніше, у лютому, запланована церемонія підписання у Білому домі зірвалася через публічний конфлікт між Зеленським і Трампом у Овальному кабінеті. Тепер сторони прагнуть уникнути подібних інцидентів і підготувати остаточний текст без зайвих резонансів.
Ключові моменти, на які звертають увагу експерти:
- Прозорість фонду. Українські активісти та економісти наполягають на чітких механізмах аудиту й контролю над інвесткарткою фонду.
- Баланс інтересів. Як будуть поєднуватися інтереси держави, приватних видобувних компаній України та американських інвесторів?
- Роль Конгресу та Верховної Ради. Обидва законодавчі органи повинні ратифікувати угоду, що може призвести до зміни деяких положень.
- Гарантії безпеки. Наразі Київ продовжує вимагати від США формалізації оборонних зобов’язань, хоча остаточне слово за Білим домом.
Перемовини тривають: учасники вже домовилися провести наступний раунд у Лондоні за тиждень. Українська сторона сподівається, що до того часу вдасться обговорити конкретні параметри розподілу доходів, умови входження американського капіталу та згоду на прозорість усіх процедур.
Для України цю угоду розглядають як потенційний локомотив відновлення економіки після війни: значні інвестиції можуть прискорити модернізацію промислових підприємств, створити робочі місця та зміцнити енергетичну незалежність. Для США — шанс забезпечити стратегічний доступ до критичних ресурсів, необхідних для виробництва високотехнологічної продукції.
Отже, меморандум про наміри став важливим, хоча й поки що переважно політичним, кроком до довгоочікуваної угоди з розробки мінералів. Наступні кілька днів і раунд у Лондоні покажуть, чи зможуть Київ та Вашингтон узгодити всі спірні питання до підписання повноцінного документа — з конкретними цифрами, зобов’язаннями та гарантіями для обох сторін.
