У суботу Кремль офіційно оголосив про одностороннє «пасхальне перемир’я» на період із 6‑ї вечора за московським часом (15:00 за Києвом) в урочисту суботу до півночі неділі після святкування Великодня. Російський президент Володимир Путін пояснив цю ініціативу гуманітарними мотивами, однак не навів жодних деталей про механізми моніторингу чи гарантії дотримання паузи в бойових діях.
На тлі цих заяв у Чернігівській області в цей же день відбувся найбільший від початку повномасштабного вторгнення обмін полоненими: до України повернулися 277 наших військовослужбовців, тоді як з української сторони передали 246 російських бійців та 31 пораненого українця в обмін на 15 важкохворих чи поранених росіян, які потребували невідкладної медичної допомоги. Посередниками в обміні виступили ОАЕ, за що обидві сторони висловили їм подяку.
Президент Володимир Путін зустрічається зі своїм вищим військовим командувачем у суботу в Москві. Кремль швидко спробував звернути увагу Вашингтона на оголошення пана Путіна про пасхальне припинення вогню. В'ячеслав Прокоф'єв/Sputnik
Проте з Києва пролунала однозначна готовність лише до дзеркального реагування на справжнє припинення вогню. Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні в Telegram підкреслив: «Якщо Росія справді готова дотримуватися повного й безумовного припинення вогню, Україна відповість тим самим і вогонь відкриватиме лише в оборонних цілях». За словами глави держави, запропоновані 30 годин для «елік на заголовки» замало для справжніх кроків із створення взаємної довіри, тож Київ запропонував продовжити перемир’я після Великодня — як мінімум до 30 діб.
Водночас, згідно з військовими звітами, артилерійські та ракетні удари з боку РФ продовжувалися на різних ділянках понад тисячу кілометрів фронту, зокрема на північному напрямку в районах Курської та Бєлгородської областей, де українські захисники утримують плацдарми на території Росії. Держсекретар України Андрій Сибіга наголосив, що в березні Київ безумовно погодився на американську пропозицію про 30‑денне перемир’я, але Москва відкинула цей пакет умов. «Замість 30 діб ми чуємо 30 годин», — прокоментував Сибіга в дописі на платформі X, додавши, що за роки війни слова Путіна далеко не завжди збігалися з реальними діями.
Президент України Володимир Зеленський бере участь у прес-конференції на тлі нападу Росії на Україну в Києві, Україна, 4 квітня 2025 року. Аліна Смутко
Скепсис Києва розділяють і західні союзники. Попри заяви Трампа про «наближення до завершального етапу» мирного процесу, анонсовані перемир’я неодноразово порушувалися, що породжує сумніви в серйозності намірів Росії. Минулі паузи — від різдвяних ініціатив 2022 року до коротких тривалих перемир’ у 2023‑24 роках — часто супроводжувалися відновленням обстрілів вже за лічені години чи навіть хвилини після їх старту.
Українські посадовці наголошують: щоб припинити вогонь і створити справжні умови для перемовин про мир, необхідна чітка система контролю, участь міжнародних спостерігачів і взаємні гарантії, що жодна зі сторін не використає перемир’я для тактичного перегрупування. Без цього будь‑яке «пасхальне перемир’я» залишається символічним жестом, який не знижує загрози для цивільного населення й не зупиняє руйнувань інфраструктури та культових споруд.
Українські військовослужбовці їдуть в автобусі після повернення з полону в обмін військовополоненими в Україні, у суботу, квітня. 19 січня 2025 року. Євгеній Малолєтка
Медичний працівник на інвалідному візку перевозить пораненого українського військового з санітарної машини після повернення з полону під час обміну військовополоненими в Україні в суботу, квітня. 19 січня 2025 року. Євгеній Малолєтка
З початку великої війни понад 530 церков в Україні були пошкоджені або зруйновані, а 25 священнослужителів загинули під час обстрілів. Відтак релігійні лідери відзначали Великдень не в традиційних храмах, а іноді навіть у підвалах чи на руїнах пошкоджених святинь, символізуючи незламність віри українців. Саме цьому віряни з Лукашівки (Чернігівщина) віддали данину поваги, відновивши служіння коло розваленого Вознесенського храму у день свята.
Проте, на Заході визнають реалії дипломатії: без відмови від ультимативних умов і без застосування двосторонніх контрольних механізмів жодне перемир’я не матиме тривалої дії. Київ налаштований рішуче — готовий дати шанс миру, але лише за справжнього припинення вогню, під наглядом ОБСЄ чи іншої надійної міжнародної платформи. Лише тоді час Великодня матиме не фейковий, а суттєвий сенс, відкривши шлях до реальних переговорів і зміцнення безпеки в Європі.
