Україна оголосила про арешти у справі масштабної корупційної схеми у сфері військових закупівель — менш ніж за тиждень після того, як президент Володимир Зеленський під тиском громадськості та міжнародних партнерів змушений був відмовитися від спроби підпорядкувати антикорупційні органи Офісу Генпрокурора.
Про затримання повідомили Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Йдеться про зловживання у закупівлях дронів та систем радіоелектронної боротьби. За словами слідчих, до схеми були залучені народний депутат, керівники районних і міських військових адміністрацій та кілька службовців Національної гвардії.
Суть схеми — укладання державних контрактів із “своїми” компаніями за завідомо завищеними цінами. До 30% від суми контрактів поверталося посадовцям у вигляді “відкатів”. Як повідомили у НАБУ, вже заарештовано чотирьох осіб, інші проходять як підозрювані.
Ця справа стала першим гучним результатом після відновлення незалежного статусу НАБУ і САП. Минулого місяця Зеленський проштовхнув закон, який фактично підпорядковував антикорупційні органи Генпрокурору. Це викликало найбільші вуличні протести в Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Основну силу протестів становили молоді громадяни, які сформували “картонну революцію” — з плакатами, цитатами з Жадана, Стуса та сучасної попкультури.
Під тиском вулиці й застережень з боку ЄС, який прямо заявив, що атака на антикорупційну інфраструктуру підриває євроінтеграцію України, Зеленський зробив рідкісний політичний крок назад. Він вніс до парламенту новий закон, який повністю відновив автономію НАБУ і САП. Закон було ухвалено 1 серпня, і вже за два дні на поверхню вийшли результати їхньої роботи.
“Я хочу подякувати антикорупційним органам за цю роботу, і ще раз підкреслити: важливо, щоб вони залишались незалежними,” — наголосив Зеленський у суботньому зверненні. Таке визнання стало свідченням політичної переоцінки, особливо на тлі звинувачень у спробі “прибрати” неугодні слідства щодо топ-міністрів в уряді.
Згідно з джерелами в САП, розслідування велося ще до спроб законодавчого підпорядкування. Слідчі вийшли на сліди оборудок у низці контрактів, де зафіксовано аномально високі ціни на безпілотні комплекси, системи радіоелектронної боротьби, а також супутнє обладнання для ЗСУ. За свідченнями, гроші поверталися через підставних осіб і рахунки в обхід офіційного обліку.
Україна вже має сумну історію із закупівлями на війну. У 2023–2024 роках у країні неодноразово спалахували скандали навколо постачання харчів, амуніції та техніки. Саме тому прозорість закупівель була ключовою вимогою з боку західних партнерів і громадянського суспільства.
Європейські дипломати вже привітали повернення незалежності антикорупційних структур. У Єврокомісії зазначили, що такий крок “покращує перспективи початку повноцінних переговорів про членство України в ЄС”. Проте очікування зростають: Брюссель хоче не лише інституційних змін, а й реальних посадок.
Затримання у справі про “відкати” в армії — серйозний сигнал як усередині країни, так і за її межами. По-перше, він демонструє, що навіть в умовах воєнного стану держава може протистояти корупції на високому рівні. По-друге, він дає аргументи Зеленському для збереження підтримки Заходу — як військової, так і політичної.
Для суспільства ця справа — доказ того, що тиск “знизу” працює. Саме вуличний протест, що вибухнув у липні, став точкою біфуркації: після спроби обмежити антикорупційні органи влада була змушена відступити. Тепер на черзі — втілення принципу “нульової толерантності до корупції” не лише у словах, а й у вироках.
Поки триває війна, довіра суспільства — це ресурс не менш важливий, ніж танки й ракети. І саме антикорупційна прозорість стає основою цієї довіри.
