Втрачене багатство: катастрофа стратегічного рівня
Повномасштабне вторгнення Росії на територію України завдало нищівного удару по всіх ключових галузях економіки, і гірничодобувна промисловість не стала винятком. Протягом трьох років воєнного протистояння ця галузь зазнала збитків на суму близько 1,7 трильйона доларів США. Це не просто втрата – це глибока економічна і ресурсна рана, яка позначиться на майбутньому країни ще на довгі роки вперед.
За словами міністерки захисту довкілля та природних ресурсів Світлани Гринчук, майже половина природних багатств України нині перебуває на територіях, тимчасово непідконтрольних державі. Йдеться, зокрема, про великі запаси вугілля, літію, марганцю, а також інших стратегічно важливих корисних копалин. Утрата контролю над цими ресурсами не лише зменшила економічний потенціал України, а й позбавила її важелів впливу у глобальних ланцюгах постачання критично важливих мінералів.
Сектор природних ресурсів, що до війни відігравав суттєву роль у валовому внутрішньому продукті країни, сьогодні має частку лише близько 4%. Та за словами Гринчук, потенціал галузі значно вищий, і зараз стоїть питання не тільки про відновлення, а й про масштабне переосмислення і трансформацію гірничодобувної сфери.
Реформа як шанс: залучення інвестицій та нові правила гри
У нових реаліях Україна поставила перед собою амбітне завдання — не просто вижити, а стати привабливою країною для інвестицій у видобуток корисних копалин. Це стало можливим завдяки нещодавно укладеній угоді зі США, яка передбачає створення спільного інвестиційного фонду для розвитку мінерального сектору.
Угода, підписана 1 травня міністеркою економіки Юлією Свириденко та міністром фінансів США, є сигналом для світової спільноти: Україна готова до прозорої співпраці та глибоких реформ. 8 травня Верховна Рада проголосувала за її ратифікацію, а 12 травня президент Володимир Зеленський поставив свій підпис під документом, завершивши процедуру на законодавчому рівні.
Зараз країна працює над тим, щоб забезпечити відкритий доступ до геологічної інформації, зменшити бюрократичні бар'єри для інвесторів і оновити списки критичних та стратегічних корисних копалин. Такий підхід дозволить залучити мільярди доларів у відновлення та розвиток сектора.
Ключові слова — інвестиції в надра, корисні копалини України, стратегічні ресурси, гірничодобувна промисловість, літій в Україні — набувають реального змісту у світлі нових політик держави.
Сплячі ліцензії та невикористаний потенціал
Ще одним болючим питанням є проблема так званих "сплячих" ліцензій. На території України офіційно розвідано близько 20 тисяч родовищ, проте лише 3,5 тисячі з них розробляються. Це означає, що понад 80% потенційно цінних ділянок не приносять жодного прибутку державі.
Це зумовлено не тільки війною, але й багаторічними проблемами системного характеру: недостатнім фінансуванням геологорозвідки, зарегульованістю процесів ліцензування, а також браком кваліфікованих кадрів у галузі. Понад те, багато ліцензій видано компаніям, які роками не здійснюють жодної діяльності, фактично блокуючи розвиток цілих регіонів.
Водночас реформа, що зараз впроваджується, передбачає також і ревізію всіх чинних ліцензій, з метою виявлення неефективних власників і відкриття можливостей для нових інвесторів. Уряд уже вніс зміни до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що дозволяє чіткіше визначити пріоритети для майбутніх проектів.
Шанс на відновлення: міжнародна підтримка як ключ до майбутнього
Гірничодобувний сектор України має всі шанси на відновлення та зростання — за умови наявності чіткої стратегії, прозорих правил гри та підтримки міжнародних партнерів. Залучення іноземних інвесторів до розробки українських надр може не лише компенсувати втрати, але й вивести країну на новий рівень у глобальному розподілі стратегічних ресурсів.
Особливу увагу сьогодні приділяють видобутку літію — ключового елементу для виробництва акумуляторів, який має вирішальне значення для майбутньої зеленої економіки. Україна має значні запаси цього мінералу, і, відновивши контроль над родовищами, може стати важливим гравцем на європейському та світовому ринку.
Війна зруйнувала інфраструктуру, підірвала економіку, але також змусила країну діяти швидко, гнучко і рішуче. Саме тому зараз формуються нові підходи до використання природних багатств, у яких пріоритет надається стійкому розвитку, екологічній відповідальності та технологічній модернізації.
Гірничодобувна промисловість — це не лише джерело прибутку, а й основа національної безпеки, енергетичної незалежності та економічного суверенітету України. І сьогодні, як ніколи раніше, від її відновлення залежить майбутнє країни.
