На виборах у Великій Британії вперше за 14 років переважну більшість місць у парламенті отримала опозиційна Лейбористська партія. Це означає, що її 61-річний лідер Кір Стармер стане новим главою британського уряду, замінивши на цій посаді Ріші Сунака.
Про те, хто такий Кір Стармер і яка його позиція щодо України, читайте в матеріалі Дейком.
Кір Стармер - ранні роки
Сер Кір Родні Стармер (англ. Sir Keir Rodney Starmer) народився в Лондоні 2 вересня 1962 року. Незабаром після його народження сім'я переїхала до міста Окстед. Його мати працювала в Національній службі охорони здоров'я, а батько на слюсарній фабриці, про що політик часто згадував під час виборчої кампанії. Згідно з відкритими джерелами, батьки, які були переконаними лівими, назвали сина на честь Кіра Гарді, який заснував Лейбористську партію у 1893 році. Однак сам Стармер в одному зі своїх інтерв'ю стверджував, що цьому немає доказів, оскільки він ніколи не обговорював це з батьками.
У дитинстві він навчався у Лондонській школі музики та драми Гілдхолл, де отримував стипендію і був флейтистом. Крім того, Стармер отримав золоту нагороду герцога Единбурзького. Він став першим членом своєї родини, хто вступив до коледжу.
В подальшому Стармер закінчив Лідський університет зі ступенем бакалавра мистецтв з права, а потім вивчав право в Сент-Едмунд Холлі Оксфордського університету, де отримав ступінь бакалавра цивільного права.
Юрист, професійна кар'єра
У 1987 році Стармер був прийнятий до колегії адвокатів і спеціалізувався на правах людини, працюючи під керівництвом Хелен Кеннеді і Джеффрі Робертсона. До 1990 року працював у правозахисній групі "Liberty", а потім в барристерському бюро Doughty Street Chambers, продовжуючи захищати права людини. Стармер також працював у Центрі прав людини при Ессекському університеті, консультантом з прав людини Асоціації старших поліцейських офіцерів, радником з прав людини Наглядової ради Північноірландської поліції.
У 2002 році Стармер був призначений королівським адвокатом, а з 2008 по 2013 роки очолював Королівську прокурорську службу на посаді головного державного обвинувача. Працюючи юристом, він познайомився зі своєю дружиною Вікторією, на якій одружився у 2007 році. Разом вони мають двох дітей (сина і дочку).
До початку політичної кар'єри сер Стармер здобув хорошу репутацію адвоката, головним чином займаючись питаннями прав людини. Зокрема, він брав участь у знаковій справі "Маклібел" - сумнозвісному судовому процесі між McDonald's і двома екологічними активістами Хелен Стил і Девідом Моррісом. Борьба йшла навколо розповсюдженої парою брошури під назвою "Що не так із McDonald's?: все, що вони не хочуть, щоб ви знали", яка містила ряд звинувачень проти компанії, включаючи заяви про експлуатацію працівників, участь у вирубці лісів, пропаганду нездорових харчових звичок і нехтування добробутом тварин.
Стармер є пристрасним футбольним уболівальником, раніше грав на аматорському рівні за північно-лондонську команду під назвою Homerton Academicals. Крім того, він також вболіває за клуб англійської Прем'єр-ліги "Арсенал".
Політична кар'єра
У 2015 році Стармер був обраний до Палати громад від столичного округу Камден на півночі Лондона, отримавши 52,9% голосів. Наступного року в жовтні лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін здійснив перестановки у своєму тіньовому кабінеті, серед яких призначив Стармера тіньовим міністром з виходу з Європейського Союзу.
Вже у вересні 2019 року на конференції лейбористів Стармер безуспішно домагався однозначного позиціонування партії за збереження членства Великої Британії в ЄС, що суперечило "нейтральному" курсу Корбіна. У грудні після катастрофічної поразки лейбористів на парламентських виборах політичні аналітики стали називати Стармера серед ймовірних наступників Джеремі Корбіна. У 2020 році він став главою Лейбористської партії, коли Корбін залишив свою посаду.
Стармер був рішучим противником рішення Британії про вихід з Європейського Союзу, але зараз стверджує, що лейбористський уряд не буде прагнути змінити це рішення.
Позиція щодо України
У лютому минулого року лідер британської опозиційної Лейбористської партії приїхав до Києва з неанонсованим візитом. Це був його перший візит до столиці України. Тоді він відвідав Бучу - одне з місць військових злочинів Росії під час повномасштабної агресії.
"Неймовірно бачити свідчення звірств, які я побачив сьогодні вранці. Фотографії цивільних осіб в околицях Києва із зав'язаними очима, зі зв'язаними за спиною руками. Повинно бути правосуддя в Гаазі, і повинно бути належне відшкодування збитків при відновленні України", - заявляв лідер британської опозиції.
Він також зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Сторони обговорили ситуацію на фронті, питання санкцій і конфіскації російських активів, їх спрямування на відновлення України, а також створення спеціального трибуналу для РФ. Під час візиту лідер лейбористів заявив, що Україна завжди буде користуватися "непохитною підтримкою" його партії.
Примітно, що у травні цього року в українську столицю приїжджали лейбористи Девід Леммі та Джон Гілі, які після перемоги їхньої партії можуть стати відповідно міністрами закордонних справ і оборони. Тоді вони запевнили, що Британія і далі буде підтримувати Україну в її війні з РФ.
Нагадаємо, що за останніми даними, опозиційна Лейбористська партія на виборах у Великій Британії отримує 410 місць у нижній палаті британського парламенту. Це при тому, що для абсолютної більшості потрібно 326. Чинний британський прем'єр Ріші Сунак вже визнав свою поразку, заявивши, що лейбористи здобули перемогу. Тим часом Стармер вже виступив із промовою в Лондоні, заявивши, що Сполучене Королівство знову бачить "промінь надії" і пообіцяв, що країна "поверне після 14 років своє майбутнє".
