Президент Росії Володимир Путін після ударів українських безпілотників по військових аеродромах у Мурманській та Іркутській областях зіткнувся з масовою критикою з боку військових блогерів і аналітиків. Вони вважають, що втрата стратегічних бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю, є наслідком недбалості та прорахунків командування Повітряно-космічних сил РФ. Серед найкритикованіших фігурують командувач ВКС генерал-полковник Віктор Афзалов та секретар Радбезу РФ, колишній міністр оборони Сергій Шойгу.
Аналітики звертають увагу на те, що ще у квітні 2021 року Шойгу обіцяв збудувати понад 300 захисних бетонних ангарів для збереження літаків, проте цього так і не сталося. Військовий блогер Владислав Шуригін прямо звинуватив Афзалова в «очевидній безвідповідальності та нехлюйстві», закидаючи відсутність необхідного захисту для стратегічних літаків. Таким чином до критики долучились популярні телеграм-канали Voyenkor Kotenok та Two Majors, які вже опублікували матеріали про те, як командування ЗС РФ ігнорувало можливі ризики і не навчилося урокам попередніх атак.
За даними аналітиків, Росія зараз експлуатує близько 67 стратегічних бомбардувальників у складі Су-160 та Ту-95МС, які використовуються для запуску крилатих ракет із ядерними боєголовками. Раніше вся авіація базувалася на аеродромах Енгельс у Поволжі та Українка на Далекому Сході. У 2022 році з початком війни Росія перекинула частину бомбардувальників на схід – до аеродромів Бєлая в Іркутській області та Оленя в Мурманській. Командування вважало, що віддалені регіони є менш вразливими для українських безпілотників, але фактично виявилося протилежне.
Саме на цих аеродромах українські FPV-дрони завдали удару, спершу масово вилетівши з вантажівок із прихованими launch-платформами. Одна з машин була припаркована за 7 км від Бєлая, на автодорозі Р-255, що дозволило забезпечити елемент несподіванки. Дрони піднялися з дерев’яних навісів і уразили літаки прямо на стоянках під відкритим небом. Супутникові знімки Reuters підтвердили, що кілька Ту-95МС і Ту-22М3 були знищені або пошкоджені так, що їх не вдасться відремонтувати.
Військовий блогер Роман Олексін, порівнюючи ситуацію з атакою на Перл-Гарбор 1941 року, назвав подію «шоком для Кремля». Він вважає, що Росія невірно оцінила можливості України проникнути «глибоко в тилах», де знаходилися «невразливі ангарні комплекси». Ця помилка продемонструвала, що навіть віддалені бази не гарантовано перебувають під надійним захистом. Блогери звертають увагу, що зараз слід негайно переглянути політику розташування авіації та захисту летовищ, а також прискорити будівництво підземних або посилених ангарів.
За інформацією аналітика авіації Олексія Захарова, навіть якщо знищили до 15 бомбардувальників Ту-95МС, це лише зменшує можливості Росії запускати ядерні крилаті ракети на кілька десятків одиниць. Проте, підкреслює він, стратегічна авіація – лише частина ширшого ядерного потенціалу, що включає наземні та підводні ракетні комплекси. Проте втрата літаків, які вже не виробляються масово, є стратегічною поразкою: їх важко замінити за короткий термін, тим більше під дією міжнародних санкцій.
Одразу після атаки Міноборони РФ зайняло обережну позицію, заявивши про «провал у системі ППО» та те, що низка літаків згоріли у Мурманській і Іркутській областях. Проте публічних розслідувань, які б оприлюднили конкретні висновки та відповідальних, досі не було. Блогери ж не стримуються: вони вимагають публічних звітів і виявлення відповідальних посадовців. Як результат, у військових колах загострилася атмосфера недовіри до найвищого керівництва, а кадрові перестановки в Повітряно-космічних силах вже називають неминучими.
Деякі журналісти прогнозують, що у відповідь Москва спробує перевести бомбардувальну авіацію до нових баз, ще далі на схід, або підсилить охорону засобами ППО середньої та малої дальності. Однак поки що неясно, чи вистачить часу та ресурсів для швидкого переоснащення та перебазування техніки. Також існує ризик, що Росія активніше використовуватиме комплекси С-400 та С-300 навколо потенційних цілей, але це вимагатиме значного перекидання особового складу та техніки.
Закордонні експерти вказують, що наступний крок Росії може полягати в перенесенні стратегічних літаків до підземних ангарів у центральних регіонах, наприклад, під Москвою або Саратовом. Однак через логістику та кліматичні умови спорудження таких об’єктів займе роки. Тим часом у повітряній ескалації навколо України зростає загроза, що подібні атаки можуть повторитися на інших базах: у Хабаровську, Амурській та Забайкальській областях.
Також військові блогери застерігають, що критика на адресу Шойгу та Афзалова може призвести до подальших внутрішніх конфліктів серед кремлівської верхівки та військово-промислового комплексу. Гіпотетично, це може стимулювати появу «баталій за владу» у Міноборони та Службі безпеки, що в свою чергу вплине на здатність ухвалювати оперативні рішення. У довгостроковій перспективі, вважають експерти, це може послабити керованість російської військової машини.
На тлі цих подій у Москві зростає занепокоєння: якщо Україна зможе успішно провести ще одну атаку дронами на стратегічну авіацію, це поставить під сумнів ефективність російської ядерної триади. Нині Захід уважно стежить за тим, як Кремль реагуватиме – чи буде він спрямовувати більше ресурсів на захист аеродромів, або ж переорієнтує зусилля на розвиток альтернативних засобів ядерного стримування.
Таким чином, критика російських військових блогерів – це сигнал не лише для Кремля, а й для міжнародної спільноти про те, що Україна вміло використовує сучасні технології дронів і тактику несподіванки. У майбутньому це може призвести до подальших трансформацій у війні: від розгортання нових засобів протидії дронам до зміни концепцій охорони авіації. Водночас і Україна, і її партнери отримують цінний досвід ведення гібридних операцій на великих відстанях, що може значно вплинути на розвиток безпілотної війни в XXI столітті.
