Верховна Рада України вирішила не запроваджувати військовий збір з бізнесу в розмірі 1% від доходів, що був запропонований в рамках жовтневого пакету податкових новацій. Цей пакет планується розглянути в парламенті на початку вересня, проте вже зараз стало відомо, що від ідеї запровадження додаткового збору з доходів підприємців вирішили відмовитися.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Дейком. Зокрема, 29 серпня комітет рекомендував схвалити в першому читанні законопроект № 11416-д, але без включення до нього норми про військовий збір з доходів бізнесу.
Причини відмови від військового збору з бізнесу
Початкова редакція законопроекту, розроблена урядом і зареєстрована в парламенті 18 липня, передбачала введення військового збору з доходів бізнесу в розмірі 1%. Однак ця норма не була включена в остаточну версію документа, яку планується винести на розгляд Ради. За словами Гетманцева, основними противниками цієї ініціативи стали експерти та представники бізнесу, які аргументували свою позицію кількома ключовими причинами.
Перша з них – це новизна податку. Будь-яке нове податкове навантаження завжди викликає певний опір в суспільстві, адже існуючі податки вже адаптовані до економічної системи. Введення ж нового податку може негативно вплинути на бізнес-процеси, оскільки для нього немає накопиченого досвіду правозастосування та зрозумілих механізмів оподаткування.
Друга причина полягає в так званому каскадному ефекті, який виникає при нарахуванні податку на кожному етапі ланцюга поставок – від виробника до кінцевого споживача. Наприклад, якщо бізнес працює за схемою "виробник – оптовик – роздріб", то сумарне податкове навантаження зростає до 3%, що суттєво перевищує запропоновану ставку в 1%. Такий підхід стимулює створення вертикально інтегрованих структур, але це не є метою економічної політики України.
Третя причина стосується підприємств з низькою рентабельністю, для яких додатковий податок може стати критичним. Це стосується, зокрема, гуртової торгівлі, страхування та певних фінансових послуг, де маржа складає близько 1%. Введення податку з обороту в таких умовах може призвести до скорочення або повного припинення діяльності таких підприємств.
Потенційні наслідки для бюджету
За попередніми розрахунками, введення військового збору з доходів бізнесу могло б забезпечити надходження до державного бюджету у розмірі 48,5 мільярда гривень у 2024 році. Однак, враховуючи зазначені вище ризики та можливі негативні наслідки для економіки, законодавці вирішили не включати цю норму до фінальної редакції законопроекту.
Альтернативні джерела фінансування
Запровадження військового збору обговорювалося в рамках ширшого пошуку додаткових джерел фінансування для потреб оборони. Уряд активно шукав можливості наповнення бюджету на 500 мільярдів гривень, необхідних для забезпечення потреб Сил оборони України у 2024 році. Цей процес розпочався ще 18 липня, коли Кабінет Міністрів схвалив проект змін до державного бюджету та податкового кодексу.
У початковій редакції законопроекту, окрім військового збору з доходів бізнесу, також передбачалося введення податку на розкіш. Зокрема, 5% від доходу з продажу нерухомості, 15% від вартості покупки нового автомобіля, 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів та 5% від вартості банківських металів при покупці у банків. Проте ці пропозиції, як і військовий збір з бізнесу, не були включені до остаточної версії документа.
Також варто зазначити, що норма про підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% також не увійшла до фінальної редакції законопроекту, хоча її можливе включення може бути розглянуте під час підготовки документа до другого читання.
Таким чином, законодавці зосереджуються на інших способах збільшення податкових надходжень, які не будуть мати деструктивного впливу на економіку України та не призведуть до надмірного навантаження на бізнес.
