У відповідь на ухвалений у серпні закон, який спрямований на заборону діяльності Української православної церкви (УПЦ), пов'язаної з Московським патріархатом, у Росії посилюється обурення серед духовенства. Архімандрит Ігор Якимчук, представник Російської православної церкви, висловив занепокоєння з приводу обмежень, що позбавляють, за його словами, мільйони українців права вільно сповідувати свою віру. Як повідомляє газета Дейком, цей закон дозволяє заборонити УПЦ, яку українська влада звинувачує у пропаганді проросійських настроїв і підтримці російських спецслужб.
Розкол у православ’ї
У відповідь на російську агресію в 2014 році Україна заснувала Православну церкву України (ПЦУ), незалежну від Москви, яка швидко набула популярності. Попри намагання УПЦ дистанціюватися від Російської православної церкви, усунувши згадки про Московський патріархат з назви, підозри української влади щодо її лояльності не зменшилися. Багато священнослужителів УПЦ піддаються переслідуванням за звинуваченнями у зраді, і деякі з них вже були передані Росії під час обміну полоненими.
За словами Якимчука, ситуація навколо УПЦ є прикладом "абсолютного беззаконня", а також ознакою того, як війна розділила православний світ. Російська православна церква підтримує агресивну риторику, називаючи конфлікт в Україні "священною війною" проти "безбожного Заходу", а нещодавні дії української влади стали приводом для ще більшого обурення з боку Москви.
Міжнародна реакція і зростаюча недовіра
Кремль і Російська православна церква називають заборону на УПЦ "відкритою атакою на свободу віросповідання". Це риторика підтримується і в церковних колах Росії, де такі дії порівнюють з переслідуваннями, які церква зазнавала в радянські часи. Однак українська влада заявляє, що ці заходи є необхідними для захисту держави та запобігання використанню релігійних структур для поширення проросійської пропаганди.
Російські прихожани, як і мешканці Маріуполя, де російська влада відновлює контроль після руйнувань, висловлюють розчарування щодо втручання Києва в релігійні питання. Для багатьох українських прихожан, однак, ставлення до УПЦ змінилося: опитування показують, що понад 80% населення не довіряють цій церковній структурі, оскільки вона сприймається як інструмент російського впливу.
Попри критику, процес ліквідації УПЦ може стати довготривалим і включати численні судові справи. Україна наполягає, що її зусилля спрямовані на збереження незалежності та захист державних інтересів. Тоді як російська сторона прагне використати цю ситуацію для просування свого наративу про утиски релігійної свободи, українська влада зосереджена на зміцненні національної єдності у протистоянні російській агресії.
