Національне антикорупційне бюро України повідомило про розслідування щодо неназваного колишнього високопосадовця Офісу президента та ексчлена правління державного енергетичного гіганта Нафтогаз. Йдеться про ймовірну схему незаконного отримання «зелених» енергетичних виплат за об’єкти, що після повномасштабного вторгнення опинилися на тимчасово окупованих Росією територіях.
За інформацією Національне антикорупційне бюро України, у справі ідентифіковано дев’ятьох підозрюваних. Схема, за версією слідства, передбачала нарахування та отримання державної підтримки для «зеленої» генерації у 2022 році — у період, коли відповідні об’єкти фактично не могли працювати або перебували поза контролем України.
Ця справа особливо чутлива з кількох причин. По-перше, вона торкається періоду початку великої війни, коли державні інституції працювали в умовах шоку й хаосу. По-друге, фігурантами є люди, пов’язані з президентською вертикаллю та ключовою держкомпанією, яка має стратегічне значення для енергетичної безпеки країни. І по-третє, мова йде саме про «зелену» енергетику — сферу, що роками була вразливою до зловживань через складні механізми тарифів і компенсацій.
За попереднім аналізом Дейком, потенційна схема могла спиратися на інерцію системи «зелених» виплат: механізм був створений для стимулювання інвестицій і часто не передбачав швидкого реагування на форс-мажори масштабу окупації. Якщо виплати продовжували нараховуватися автоматично, зловживання могли маскуватися під «технічні» процедури — аж поки не виник політичний і суспільний запит на перевірку.
Антикорупційні органи не розкривають імен фігурантів, що відповідає процесуальній практиці на стадії досудового слідства. Водночас сам факт публічного повідомлення про розслідування сигналізує: НАБУ намагається продемонструвати незалежність і готовність братися за справи, які потенційно зачіпають найвищі щаблі влади.
Контекст також має міжнародний вимір. Україна веде переговори з партнерами щодо фінансової підтримки та євроінтеграції, де антикорупційний трек є ключовим. Будь-які підозри у зловживаннях коштами, особливо в енергетичному секторі, одразу стають аргументом для скептиків у ЄС та МВФ. Тому доведення справи до логічного завершення — або через обґрунтовані обвинувачення, або через публічне зняття підозр — критично важливе.
Варто нагадати, що «зелений» сектор в Україні вже переживав гучні скандали. Високі тарифи, борги перед виробниками та політичні лобі створювали ґрунт для конфліктів задовго до 2022 року. Війна лише оголила системні слабкості: контроль за активами на окупованих територіях став неможливим, а ризик фіктивних нарахувань — реальним.
Політична реакція на розслідування поки стримана. Офіс президента публічно не коментував заяву НАБУ, що також можна трактувати як спробу не тиснути на слідство. Для президента Володимир Зеленський ця справа — ще один іспит на послідовність заяв про «нульову толерантність» до корупції в умовах війни.
Ключове питання — чи стане розслідування системним. Якщо справа обмежиться лише окремими виконавцями без аналізу регуляторних прогалин, вона ризикує виглядати точковою. Якщо ж слідство покаже, як саме державні механізми дозволили отримувати виплати за неіснуюче виробництво, це може стати підставою для глибшої реформи контролю в енергетиці.
У підсумку, розслідування НАБУ — це не лише про можливе привласнення коштів. Це про довіру: внутрішню — між державою і громадянами, та зовнішню — між Україною і партнерами. Саме від прозорості та результативності цієї справи залежить, чи стане вона черговим антикорупційним маркером, чи знову загубиться серед воєнних новин.
