Зеленський під тиском протестів та ЄС відновлює незалежність НАБУ і САП
В умовах повномасштабної війни та виснажливої дипломатичної боротьби за підтримку Заходу, антикорупційна політика України знову вийшла на передній план. У четвер, 31 липня 2025 року, президент Володимир Зеленський підписав закон, який повністю відновлює незалежність НАБУ та САП — ключових інституцій у боротьбі з корупцією. Цей крок став відповіддю на масові протести в Києві та інших містах, а також на жорстку критику з боку Європейського Союзу.
Скандал вибухнув минулого тижня, коли парламент, підконтрольний "Слузі народу", ухвалив зміни до законодавства, які дозволяли Генеральному прокурору впливати на діяльність антикорупційних структур — зокрема, перекидати справи або замінювати прокурорів. Це рішення було сприйняте як спроба втручання у незалежні розслідування, що могли загрожувати представникам політичної еліти.
У відповідь тисячі українців вийшли на вулиці, зокрема під стінами Верховної Ради та Офісу президента. Протестувальники тримали плакати з написами «Сором!» та «Народ — джерело влади», закликаючи скасувати нові положення. І навіть після того, як президент оголосив про підготовку нового законопроєкту, протести не припинилися.
Міжнародний тиск: ризик для євроінтеграції
Найбільше занепокоєння викликало те, що ці зміни ставили під загрозу європейське майбутнє України. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чітко заявила, що обмеження незалежності НАБУ і САП суперечать зобов’язанням України в межах переговорів про вступ до ЄС.
Зважаючи на те, що боротьба з корупцією — один з головних критеріїв членства в ЄС, подальше загострення кризи могло б зірвати весь євроінтеграційний процес. Саме тому ухвалення нового закону зі 100% підтримкою парламенту (331 голос «за») стало стратегічно необхідним компромісом.
Закон, який усе змінює
Новий закон скасовує попередні поправки та гарантує, що діяльність НАБУ та САП залишиться поза політичним впливом. Зеленський, коментуючи документ, заявив:
«Україна — це демократія, і в цьому не може бути сумнівів. Закон гарантує відсутність зовнішнього втручання».
Критично важливим є те, що закон також унеможливлює будь-яке одноосібне втручання Генпрокурора у діяльність антикорупційних органів.
Хто стоїть за реформами: роль НАБУ і САП
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) демонстрували активність навіть під час війни. Зокрема, нещодавно було порушено справу проти колишнього віцепрем’єра, якого підозрюють у хабарі розміром $345 000.
Керівник НАБУ Семен Кривонос у коментарі для Reuters зазначив, що протестна активність українців підвищила рівень відповідальності для його установи. Водночас він закликав владу не імітувати реформу, а реально боротися з корупцією.
Масові акції протесту в умовах війни — безпрецедентне явище, яке засвідчує, що українське суспільство не готове миритися з відкатом реформ. Опозиційний депутат Ярослав Юрчишин, виступаючи у Верховній Раді, подякував громадянам за те, що зупинили владу за крок до автократії.
Деякі депутати навіть з'явилися на засіданні з плакатами, ідентичними протестним гаслам, демонструючи свою солідарність із виборцями.
Повернення на шлях реформ
Відновлення незалежності НАБУ і САП стало сигналом для Заходу, що Україна залишається на шляху демократичних змін, попри воєнні виклики. Це також зміцнило довіру з боку суспільства, яке сьогодні не просто воює з агресором, а й вимагає якісного управління всередині країни.
«Одні б’ються на фронті, а інші — тут, змушуючи владу працювати чесно», — так прокоментував події один з протестувальників у Києві.
Висновок: демократія працює, коли суспільство не мовчить
Події останніх тижнів довели: навіть під час війни громадянське суспільство України не втратило силу впливу. Завдяки рішучості протестувальників, підтримці з боку ЄС та гнучкості президента, вдалося зберегти антикорупційний фундамент країни.
Успіх цих змін — це не лише перемога активістів, а й ключовий крок до повноцінного членства в Європейському Союзі. І що найважливіше — це нагадування, що демократія в Україні жива.
