Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Зеленський зробив важливий крок заради сотень мільйонів євро від ЄС: що змінилося

Президент призначив 16 нових суддів ВАКС та його Апеляційної палати. Рішення має допомогти Україні виконати умову ЄС для отримання нового траншу за Ukraine Facility.


Save
Олена	Лисенко
Від
Олена Лисенко
Газета Дейком | 21.08.2026, 23:00 GMT+3; 16:00 GMT-4
Мова публікації: Українська

Президент України Володимир Зеленський призначив одразу 16 нових суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати. Рішення має не лише посилити українську антикорупційну систему, а й безпосередньо впливає на фінансову підтримку держави з боку Європейського Союзу.

Йдеться про можливість отримання нового траншу в межах програми Ukraine Facility обсягом від 250 до 300 млн євро. Для України, яка продовжує вести повномасштабну війну та одночасно утримувати економіку, такі кошти мають надзвичайно важливе значення.

Призначення суддів стало виконанням одного з показників, пов'язаних із реформуванням антикорупційної інфраструктури та умовами макрофінансової допомоги ЄС.

Хто отримав посади у ВАКС

Відповідні рішення глава держави оформив двома указами — №782/2026 та №783/2026, оприлюдненими на сайті президента.

Згідно з указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено Віктора Антипенка, Оксану Гуцал, Євгена Діденка, Олександра Дудченка, Віталія Корягіна, Владислава Кухту, Миколу Піку, Лесю Скреклю, Ірину Тесленко, Олега Хамходеру та Марту-Марію Яциніну.

Ще п'ятеро суддів призначені до Апеляційної палати ВАКС. Ними стали Наталія Дорошенко, Микола Рубащенко, Інна Смаль, Олена Танасевич та Ігор Чайкін.

Таким чином, йдеться про суттєве поповнення кадрового складу всієї антикорупційної судової вертикалі.

На практиці це має дозволити системі працювати повноцінніше, адже наявність достатньої кількості суддів є критично важливою для своєчасного розгляду справ, особливо коли йдеться про складні провадження щодо корупції у найвищих ешелонах влади.

Чому призначення суддів пов'язане з грошима ЄС

На перший погляд може здатися, що призначення суддів та виділення європейських коштів — це два різні процеси.

Насправді між ними існує прямий зв'язок.

Європейський Союз прив'язує значну частину фінансової підтримки України до виконання конкретних реформ. Такий підхід дозволяє Брюсселю не просто надавати Києву гроші, а контролювати, чи виконує українська влада взяті на себе зобов'язання.

Серед таких вимог — посилення незалежності судової системи, боротьба з корупцією, вдосконалення державного управління та виконання інших структурних реформ.

Заповнення вакансій у ВАКС та його Апеляційній палаті є одним із таких важливих показників.

Тому призначення 16 суддів має подвійне значення. З одного боку, це кадрове рішення для української судової системи. З іншого — конкретний крок, необхідний для виконання умов фінансової програми ЄС.

Якщо Україна виконає відповідні вимоги, вона зможе розраховувати на транш у межах приблизно 250–300 млн євро.

Чому ці кошти настільки важливі

Для країни, яка перебуває у стані повномасштабної війни, кожен міжнародний транш має значення далеко за межами однієї бюджетної статті.

Європейська фінансова допомога дозволяє Україні підтримувати роботу державних інституцій, фінансувати критично важливі видатки та зберігати економічну стійкість у ситуації, коли величезна частина державних ресурсів спрямовується на оборону.

При цьому кошти Ukraine Facility — це не безумовне фінансування. Україна повинна послідовно виконувати визначені реформи.

Саме тому кадрове посилення ВАКС має важливе політичне та економічне значення.

Для Києва це не просто питання того, скільки суддів працюватиме в конкретній установі. Йдеться про довіру європейських партнерів до того, наскільки Україна здатна виконувати власні зобов'язання.

Що таке Ukraine Facility

Програма Ukraine Facility була започаткована Європейським Союзом у 2024 році. Загальний обсяг передбаченого нею фінансування становить до 50 млрд євро на період із 2024-го до 2027 року.

Ці гроші надаються у формі грантів і позик та спрямовані на підтримку України в умовах війни, відновлення країни, реконструкцію інфраструктури, модернізацію економіки та проведення реформ.

Програма побудована таким чином, щоб фінансова допомога супроводжувалася конкретними зобов'язаннями з боку української влади.

Україна має виконувати визначені етапи реформ, а ЄС своєю чергою оцінює прогрес і після цього ухвалює рішення щодо подальшого фінансування.

Це принципово відрізняється від ситуації, коли країні просто передають кошти без жодних умов.

Брюссель фактично використовує фінансовий ресурс як додатковий стимул для системних змін в Україні.

Антикорупційна система залишається одним із ключових питань

Реформа антикорупційних органів є особливо важливою у відносинах України з ЄС.

Для європейських партнерів питання полягає не лише у боротьбі з окремими корупційними злочинами. Значно важливішою є побудова системи, в якій корупційні правопорушення можуть розслідуватися, передаватися до суду та отримувати незалежну правову оцінку.

ВАКС у цій системі займає особливе місце.

Його створення було частиною масштабної судової та антикорупційної реформи України. Суд розглядає кримінальні провадження, які належать до його компетенції, зокрема справи, пов'язані з корупційними злочинами високопосадовців.

Тому недостатня кількість суддів може створювати ризик накопичення справ та збільшення строків їхнього розгляду.

Поповнення штату покликане зменшити цю проблему та забезпечити нормальну роботу судової системи.

Для України це ще й сигнал європейським партнерам

Рішення про призначення нових суддів має значення не лише через можливий транш.

Воно демонструє Європейському Союзу, що Україна продовжує виконувати структурні зобов'язання навіть в умовах війни.

Це особливо важливо на тлі євроінтеграції. Україна прагне стати повноправним членом ЄС, а отже, повинна поступово наближати свої державні інституції та законодавство до європейських стандартів.

Боротьба з корупцією, незалежність судів, прозорість державного управління та ефективність інституцій є фундаментальними складовими цього процесу.

Тому кожне подібне рішення оцінюється європейськими партнерами не ізольовано, а як частина загального прогресу України.

Реформ буде ще більше

Наприкінці липня Рада ЄС також схвалила зміни до механізму Ukraine Facility та пов'язаного з ним Плану України.

Оновлений план передбачає нові етапи реформ, а це означає, що Києву доведеться й надалі виконувати цілий комплекс зобов'язань для отримання наступних частин фінансування.

Тобто нинішнє призначення 16 суддів — не фінальна крапка, а лише один із етапів великого процесу.

У найближчі роки Україні доведеться одночасно вирішувати кілька надзвичайно складних завдань: продовжувати боротьбу за свою територіальну цілісність, підтримувати економіку, залучати міжнародне фінансування та проводити структурні реформи.

І кожне з цих завдань пов'язане з іншим.

Без стабільної економіки складніше фінансувати державу та оборону. Без міжнародної підтримки навантаження на бюджет стає ще більшим. А без реформ отримувати значну частину цієї підтримки стає складніше.

Саме тому 16 нових суддів ВАКС — це набагато більше, ніж просто кадрові призначення.

Крок заради грошей — але також заради довіри

Очікувані 250–300 млн євро є важливим стимулом, однак справжня цінність цього рішення може бути значно ширшою.

Для України критично важливо показувати партнерам, що реформи не зупиняються навіть під тиском війни. Європейський Союз, зі свого боку, хоче бачити не лише політичні заяви про європейський курс, а конкретні рішення та результати.

Призначення нових суддів ВАКС відповідає саме такій логіці.

Тепер важливо, щоб кадрове посилення перетворилося на реальне прискорення розгляду справ, ефективну роботу антикорупційної судової системи та подальше зміцнення довіри до державних інституцій.

Для Києва це одночасно фінансовий, політичний та репутаційний виклик.

Україна отримує можливість наблизитися до чергового траншу ЄС, але водночас бере на себе ще більшу відповідальність за те, щоб антикорупційна система працювала не лише формально, а й давала суспільству відчутний результат.

Саме від цього залежатиме, чи стане нинішнє рішення черговим пунктом у списку виконаних вимог, чи одним із реальних кроків до побудови сильнішої та незалежнішої української держави.


Олена Лисенко — Головний кореспонден, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише політику, технології та мистецтво. Вона проживає та працює в Україні.

Повторний випуск публікації 04.09.2026 року о 10:50 GMT+3 Київ; 03:50 GMT-4 Вашингтон.

Цей матеріал опубліковано 21.08.2026 року о 23:00 GMT+3 Київ; 16:00 GMT-4 Вашингтон, розділ: Влада, Політика, із заголовком: "Зеленський зробив важливий крок заради сотень мільйонів євро від ЄС: що змінилося". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: