Президент Володимир Зеленський у понеділок, 19 травня 2025 року, заявив, що Україна відкрито готова продовжувати прямі переговори з Росією задля завершення війни, але категорично відкидає будь-які ультиматуми щодо відведення власних військ із окупованих територій. Він зробив цю заяву на спільній прес-конференції після серії телефонних розмов із президентом США Дональдом Трампом — одну до, одну після його розмови з Володимиром Путіним — а також після консультацій із провідними лідерами Європи.
За словами Зеленського, Україна розглядає можливість проведення високорівневої зустрічі робочих груп, до якої могли б долучитися представники Сполучених Штатів, України, Росії та кількох європейських країн. Президент наголосив, що ключовим для Києва є збереження суверенітету, і що жодне рішення щодо припинення вогню чи мирної угоди не може ухвалюватися без участі української сторони. «Ми ніколи не передамо жодного клаптика нашої землі в обмін на паперове перемир’я», — підкреслив він.
Телефонні переговори Трампа з Путіним тривали понад дві години, після чого Трамп повідомив у соцмережах, що Путін погодився «негайно» розпочати прямі перемовини з Україною. Американський лідер зазначив, що лише сторони конфлікту володіють усіма нюансами майбутніх домовленостей, тому обговорювати умови припинення вогню слід безпосередньо між Києвом і Москвою. Поза тим Трамп запропонував провести ці переговори у Ватикані за посередництва Папи Лео XIV, відзначивши «моральний вплив» Святого Престолу на процес миробудування.
Президент Зеленський підтвердив, що після дзвінка з Путіним Трамп провів ще одну розмову з ним, а також із головами урядів Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Лідери «п’ятірки» обговорили необхідність безумовного 30-денного перемир’я та можливість посилення санкцій проти Кремля в разі невиконання умов. Але Київ висловив занепокоєння, що делегація країн Заходу в перемовинах може обмежити Україну в питаннях безпеки та відштовхнути від участі у процесі.
У відповідь на це Зеленський заявив, що США та їхні союзники мають чітко визначити, чи готові вони не лише ініціювати переговори, а й гарантувати їх дотримання на найвищому рівні. «Ми повинні знати, на кого можна покластися, а на кого — ні», — сказав він і підкреслив, що пакет підтримки з боку Європи найближчим часом стане «достатньо потужним», але «американський пакет» усе ще лишається під питанням.
Президент Володимир Путін у понеділок заявив, що мав «дуже змістовну та цілком відверту» розмову з паном Трампом, яка тривала понад дві години. В’ячеслав Прокоф’єв/Sputnik, через Reuters
Крім санкцій і безпеки, Трамп акцентував увагу на економічних перспективах завершення війни. Він висловив думку, що після припинення «кривавого потоку» Росія отримає можливість вести «великий торговельний обіг» із США та створити «маси робочих місць і багатство». Подібне трактування трактувало закінчення конфлікту переважно як бізнес-проєкт, а не як дипломатичну перемогу, що викликало критику в Києві за відхід від гуманітарного лексикону.
У Кремлі заявили, що не мають наміру негайно відмовлятися від бойових дій, поки не будуть усі «кореневі причини» війни — зокрема безпека російськомовного населення в Україні та відмова Києва від інтеграції з НАТО. Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков уточнив, що Росія готова працювати над меморандумом можливого мирного договору, але «безумовного» припинення вогню поки що не обіцяє.
Ультимативні заяви та розбіжності в дефініції «безумовності» відображають політичні та правові складнощі, що ускладнюють пошук згоди. Останні спроби прямого діалогу між Україною і Росією у Стамбулі призвели лише до обміну полоненими та наміру продовжити обговорення, але не до режиму тиші. Зеленський охарактеризував цю зустріч як доказ зобов’язань Києва перед світовою спільнотою, але водночас наголосив на потребі термінового посилення тиску на Кремль.
Підсумкова позиція українського президента дає зрозуміти, що Київ не відмовиться від жодних раніше набутих земель в обмін на дипломатичні декларації. Чітка участь США й ЄС у перемовинах та роль гарантійників стануть ключовим чинником довготривалості будь-якого майбутнього припинення вогню. Водночас ініціатива Трампа залучити Ватикан може додати символічної сили, але без відповідних безпекових механізмів і фінансових гарантій ризикує залишитися ефемерною.
Отже, на 1 181-й день повномасштабного вторгнення ключові учасники демонструють готовність до переговорів, але глибокі стратегічні розбіжності й політичні інтереси зберігають високий рівень невизначеності. Чи зможуть прямі перемовини між Україною і Росією, підтримані США, Європою та Ватиканом, сформувати основу для справжнього, довготривалого миру, чи вони перетворяться на чергову «тактичну» паузу — покаже час. Ключове завдання для Києва — зберегти міжнародну єдність у питанні територіальної цілісності та суверенітету, а для Заходу — поєднати дипломатичний процес із реальними гарантіями безпеки.
