У Лондоні відбулися чергові переговори з метою наблизити мир між Україною та Росією. Президент Володимир Зеленський у своєму дописі в соціальній мережі X підкреслив, що зустрічі представників п’яти країн пройшли «на високих емоціях», але водночас дали надію на спільну роботу заради тривалого миру.
«Емоції сьогодні зашкалювали. Але важливо, що п’ять країн зібралися, щоб наблизити мир».
Зеленський також нагадав про непорушну норму Конституції України, згідно з якою наша держава не може передати жодного клаптика своєї землі іншій країні. Ця конституційна заборона є основою позиції Києва в усіх переговорах.
У дописі глава держави додав копію заяви 2018 року, коли тодішній держсекретар США Майк Помпео закликав Москву «закінчити окупацію Криму» та дотримуватися міжнародного принципу непорушності кордонів, наголошуючи, що анексія півострова протизаконна.
Нагадаємо, що у лютому–березні 2014 року Росія силою захопила контроль над Кримом, провела спірний референдум і 18 березня формально включила півострів до свого складу. Сам референдум і подальша анексія були засуджені Україною та більшістю світової спільноти як порушення Конституції та норм міжнародного права.
Президент США Дональд Трамп гостро розкритикував Зеленського за незгоду визнати Крим російським. За його словами, український лідер ускладнює процес досягнення миру, а статус півострова «втраченим роки тому й навіть не є предметом дискусії».
Прес-секретарка Білого дому Каролін Лівіт вже відзначила, що «терпець Трампа з Україною майже вичерпано» і що «Зеленський рухається в неправильному напрямку».
Водночас у Лондоні наголошували на необхідності комплексного підходу: окрім безпекового компоненту, сторони обговорювали економічну та гуманітарну складові миру. Зі сторони Європейського Союзу участь у консультаціях взяли представники Франції, Німеччини та Великої Британії, що засвідчує єдність позицій щодо непорушності територій України.
Емоційний аспект переговорів має як позитивний, так і ризиковий вимір. З одного боку, він свідчить про глибоке занурення учасників у процес і непідробну готовність до діалогу. З іншого — високі ставки для кожного із залучених гравців можуть призвести до ескалації риторики та формальних зривів, якщо не буде чіткого порозуміння щодо ключових питань.
Анексія Криму стала одним із центральних «червоних ліній» для України: ані Київ, ані його Західні партнери не визнають зміну кордонів силою. У цьому контексті Конституція України (стаття 17) чітко забороняє будь-яку передачу українських земель, що є фундаментальною основою державної політики.
Для України непохитність цієї позиції має не тільки юридичний, а й морально-політичний вимір: демонстрація непоступливості в питанні територіальної цілісності є сигналом як внутрішній аудиторії, так і зовнішнім гравцям про готовність відстоювати національні інтереси.
Натомість у США під впливом адміністрації Трампа дедалі частіше лунають погрози «покинути переговори», якщо Київ не піде на поступки. Це створює додатковий тиск на українську дипломатію, змушуючи шукати нові точки консолідації з іншими партнерами поза межами трансатлантичного блоку.
Щоб не дати «мирному процесу» перетворитися на інструмент шантажу, Україна активно працює над розширенням географії підтримки: від Лондона Зеленський вирушить до Парижа, Берліна та інших столичних центрів Європи, а також на майбутній візит до Африки, де Київ теж сподівається здобути симпатії нових партнерів.
Наостанок варто зазначити: успіх будь-яких переговорів залежить не лише від тексту угоди, а й від рівня довіри між сторонами й відсутності непримиримих умов. З огляду на це, українська позиція щодо Криму та конституційного права не має стати предметом торгу — і це ключовий меседж, який Зеленський вкотре доніс до Лондона.
У підсумку Лондонські перемовини, хоч і пройшли «на високих емоціях», вкотре продемонстрували, що мирний діалог можливий лише за повної поваги до законів України та міжнародних норм. Саме це поєднання принциповості й готовності до конструктиву може наблизити день справедливого та довготривалого миру.
