Пізно ввечері цього місяця двоє українських спецпризначенців заїхали на побитому позашляховику в одну з бічних вулиць Києва. Повернувшись з небезпечного нічного штурму російських позицій на Кримському півострові, вони прослизнули в бідно обставлену квартиру, де сіли за столи, втомлені і трохи розпатлані, й докладно розповіли про свою останню операцію.
"Дуже важка, - сказав 38-річний Аскольд. "Це була наша найскладніша операція", - додав 23-річний Кухар. Члени підрозділу сил спеціальних операцій ГРУ, військової розвідки України, чоловіки назвали лише свої позивні відповідно до військового протоколу.
Ці двоє чоловіків приєдналися до більш ніж 30 інших, які подолали на водних мотоциклах понад 160 кілометрів західною частиною Чорного моря, щоб атакувати критично важливі російські оборонні об'єкти, перш ніж втекти, що стало другим українським десантним рейдом за останні шість тижнів.
Ці рейди були частиною серії каральних атак українських військ на Крим з середини літа, в результаті яких вдалося вивести з ладу деякі російські системи протиповітряної оборони і пошкодити військово-морські ремонтні заводи в Севастополі. Пізніше Росія перевела 10 військових кораблів із Севастополя на західному узбережжі Криму до порту Новоросійська на материковій частині Росії, хоча американські офіційні особи кажуть, що залишається незрозумілим, чи було це виведення пов'язане з міркуваннями безпеки, чи це просто звичайна ротація.
Але не можна заперечувати, що атаки в Криму зростають, і можуть зрости ще більше з новими ракетами великої дальності ATACMS, щойно доставленими зі Сполучених Штатів. "Триває динамічна, глибока ударна битва", - йдеться в заяві британської військової розвідки.
Частковий відступ Чорноморського флоту з Севастополя, де він базувався понад 200 років, допоміг Україні прорвати російську блокаду і зберегти можливість судноплавства в Чорному морі. Це довгоочікуваний успіх для Києва, який прагне розширити свій контрнаступ і вийти за межі кривавого прориву через російські мінні поля.
На супутниковому фото, зробленому після удару у вересні, з будівлі штабу російського Чорноморського флоту в Севастополі (Крим) йшов дим. Українські атаки завадили діяльності російського флоту. Planet Labs PBC
Українське військове керівництво вже давно заявляло про свій намір відновити контроль над Кримом, що деякі військові аналітики вважають малоймовірним. Для президента Росії Володимира Путіна, який керував захопленням Криму, це не лише життєво важлива база для російських операцій на півдні України, але й перлина російської імперії, яку він поклявся зберегти.
Українська кампанія розпочалася рік тому з нападу на міст через Керченську протоку, російський витвір мистецтва, який з'єднує Кримський півострів з материковою частиною Росії. Але вона була посилена контрнаступом цього літа, коли українські війська почали наносити ракетні удари по Криму глибоко за лінією фронту.
Ракети дальнього радіусу дії влучали в мости на автомобільних і залізничних шляхах, що з'єднують півострів з рештою України, а також у засоби протиповітряної оборони, військові бази і командні пункти. Метою було порушити логістику російських військових і знизити їхню боєздатність - тактика, яку український головнокомандувач генерал Валерій Залужний використовував у контрнаступах у Харківській і Херсонській областях.
Наприкінці червня був пошкоджений Чонгарський міст на одній з головних доріг, що веде з півострова. 17 липня Керченський міст знову був обстріляний, цього разу безпілотним морським апаратом. Місцева неурядова організація "SOS Крим" повідомляла про майже щоденні вибухи на півострові протягом наступних тижнів.
Пожежний гелікоптер поливає водою пожежу на обваленій частині мосту через Керченську протоку в Криму у 2022 році. EPA, через Shutterstock
Ці атаки мали гострий вплив на російську громадськість. За словами місцевих чиновників, кількість російських туристів, які відвідали Крим, з пікового показника у дев'ять мільйонів у 2019 році впала до шести мільйонів минулого року і трохи більше чотирьох мільйонів цього року.
Тисячі росіян, які оселилися в Криму або купили там нерухомість після його анексії в 2014 році, продають свою нерухомість, і ціни на неї впали, сказала Людмила Денисова, колишній український депутат, у якої в Криму живуть члени сім'ї.
"Кожен успішний український удар ускладнює життя в Криму", - сказала вона.
Найбільш руйнівні удари були завдані в середині вересня, коли ракети влучили в російський підводний човен і десантний корабель у сухих доках порту Севастополя. Тижнем пізніше українці обстріляли ракетами дальнього радіусу дії "Шторм Тінь" командний штаб Чорноморського флоту, також у Севастополі, в результаті чого десятки офіцерів отримали поранення.
Після цього нападу все більше кримчан звертаються до української розвідки з пропозиціями надати інформацію, повідомила Севгіль Мусаєва, редактор київської газети "Українська правда", посилаючись на офіційних представників української розвідки.
За її словами, раніше вони боялися ділитися інформацією, але тепер, "можливо, вони очікують, що скоро щось станеться, і хочуть допомогти українським збройним силам".
Паралельно з ракетними ударами ГРУ розпочала свою діяльність як спецпідрозділ. Наприкінці липня його оперативники взяли під контроль "вишки Бойка" - групу газових бурових установок у західній частині Чорного моря, які Росія захопила в 2014 році, але з тих пір залишила, - і демонтували антену спостереження.
24 серпня українські спецпризначенці здійснили свій перший відомий рейд до Криму з 2016 року, атакувавши російську базу на мисі Тарханкут, найзахіднішій точці півострова. На базі розташована антена та системи, які глушать електронний зв'язок на великій території.
"Завдяки цій антені вони бачать все, що відбувається в морі", - сказав командир групи "Братство", яка здійснювала рейд, за позивним Боргезе. "Завдання полягало в тому, щоб підійти до них на дуже близьку відстань і підірвати", - додав він.
Братство", що в перекладі з української означає "братерство", є політичною партією, яку очолює Дмитро Корчинський, ветеран війн на Кавказі, що воював проти російських військ у 1990-х роках, який, як повідомляється, має зв'язки з колишніми радянськими та українськими спецслужбами. Партію по-різному описують як християнську націоналістичну та правоекстремістську. З початком повномасштабної війни, яка розпочалася в лютому 2022 року, добровольці "Братства" були інтегровані до лав ГРУ і здійснили перші напади на територію Росії минулого року та на кримську землю цього року.
Для першого рейду спецназу Боргезе придбав флотилію водних мотоциклів, щоб доставити 20 бійців на російську базу на мисі Тарханкут. На чолі з командиром з позивним "Мураха" вони вирушили в сутінках із супроводжуючим катером постачання, їдучи в умовах повного електронного затемнення через російські системи глушіння, покладаючись лише на ручний компас. Через незручність подвійного розміщення на водних мотоциклах половина чоловіків більшу частину шляху їхала на катері забезпечення.
Оскільки російський військово-морський флот практично відсутній у західній частині Чорного моря, найбільша загроза для українських спецпризначенців була з повітря. Росія має панування в повітрі в цьому районі, і звичайні українські кораблі неодноразово піддавалися атакам російських літаків. Але невеликий розмір і малопомітність гідроциклів допомагали їм залишатися непоміченими.
Вони досягли берега рано вранці, висадившись на гальковому пляжі. Озброївшись чотирма кулеметами, п'ятеро чоловіків піднялися на пагорб і зайняли позиції з видом на базу і антену.
Коли решта групи зійшла на берег, російські кулемети, що охороняли базу, відкрили вогонь, розповів Мураха. Але бійці на пагорбі були готові і відкрили пригнічуючий кулеметний вогонь у відповідь.
Використовуючи наплічні гранатомети, вони випустили кілька гранатометних пострілів по антені та базі, перш ніж відступити. Дехто з групи підняв український прапор на будівлі, знявши це на відео перед втечею.
Група не постраждала. Але катер постачання потрапив під обстріл і відступив, тож усім 20 спецпризначенцям довелося здійснити шестигодинну зворотну подорож на водних мотоциклах, які були спеціально обладнані відсіками для перевезення боєприпасів і додаткового пального.
Українські спецназівці, відомі як Кухар, ліворуч, 23 роки, і Аскольд, 38 років, які приховують свої особи, зустрілися, щоб описати рейд на Крим, у голому офісі, який використовувався як безпечний будинок у Києві, столиці України Ніколь Танг
За словами Боргезе, перехоплення російських переговорів свідчить про те, що росіяни зазнали втрат під час атаки, але він не знає, чи була вражена головна ціль - антена.
Нік Рейнольдс, науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних служб у Лондоні, назвав наліт на Крим "тактично цікавим", але передчасним. "Україна ще не в змозі скористатися будь-яким послабленням російської оборони там", - сказав він.
Боргезе сказав, що головним досягненням операції є зміна сприйняття, доведення того, що українські сили можуть досягти кримського берега, і демонстрація російській громадськості того, що Крим більше не є безпечним місцем.
"Це піднімає наш український бойовий дух і знижує російський і кримський бойовий дух", - сказав він. "Вони більше не можуть розслаблятися на цих пляжах".
