Адміністрація Дональда Трампа прагне укласти швидку угоду з Україною щодо доступу до її багатих запасів корисних копалин, зокрема літію, титану, графіту та урану. Після відмови президента Володимира Зеленського від початкової пропозиції Вашингтона, яка передбачала передачу 50% цих ресурсів США, Білий дім розглядає спрощений підхід, аби якнайшвидше оформити базову угоду, залишаючи складні деталі на подальші перемовини.
Політичний підтекст та військова підтримка
Як повідомляє газета Дейком, швидке укладення угоди важливе для Трампа не лише з економічної, а й з політичної точки зору. Президент США хоче мати юридичне підґрунтя для подальшої підтримки України, зокрема надання нової військової допомоги. Крім того, угода може стати важливим кроком перед потенційним стартом мирних переговорів між Києвом і Москвою.
Українська влада обережно ставиться до таких ініціатив, побоюючись, що вони можуть більше служити інтересам Вашингтона, ніж Києва. Зеленський наголосив, що угода має враховувати не лише економічні вигоди для США, але й гарантії безпеки для України.
Конфліктні заяви та зростаюча напруга
Попри спроби адміністрації Трампа досягти компромісу, напруга між Вашингтоном та Києвом посилюється. Трамп публічно звинуватив Зеленського в авторитаризмі, назвавши його «диктатором без виборів». Натомість український президент заявив, що Трамп потрапив під вплив російської пропаганди, коли припустив, що саме Україна розпочала війну.
Заяви лідерів обох країн відображають глибокі розбіжності у підходах до майбутнього двосторонніх відносин. Прагнення США отримати доступ до українських ресурсів також викликає побоювання у Києві, оскільки деякі пропозиції Вашингтона, на думку українських офіційних осіб, виглядають «надто хижими».
Чи справді США хочуть повернути витрачені гроші?
За останні три роки США надали Україні військову допомогу на десятки мільярдів доларів. Однак тепер Вашингтон хоче отримати фінансову вигоду від своїх інвестицій. Трамп відкрито заявив, що хоче, аби США «повернули собі ці гроші» через концесії на українські мінеральні ресурси, що оцінюються у 500 мільярдів доларів.
Така риторика змушує Київ обережно підходити до перемовин. Україна готова надавати США певні преференції у видобутку корисних копалин, але не готова поступитися половиною своїх стратегічних запасів.
Китайський сценарій та економічні ризики
Запропонована угода США схожа на моделі, які використовує Китай у країнах Африки та Латинської Америки. Пекін часто використовує систему «мінерали в обмін на допомогу», надаючи країнам кредити або інвестиції в обмін на контроль над видобутком стратегічних ресурсів.
Цей підхід дозволив Китаю стати домінуючим гравцем на ринку критичних мінералів. США наразі не мають значного досвіду в подібних схемах, але стратегія Трампа може стати першим кроком до використання цього інструменту на міжнародному рівні.
Проте такий формат співпраці може нести ризики для України. У разі невигідних умов Київ може опинитися в економічній залежності від Вашингтона, втративши частину контролю над власними ресурсами.
Російський фактор: боротьба за ресурси триває
Питання українських корисних копалин має не лише економічне, але й геополітичне значення. Окупація Росією частини українських територій вже призвела до втрати Києвом значних запасів рідкоземельних металів. Кремль також має зацікавленість у видобутку цих ресурсів і може використовувати їх у власних геополітичних іграх.
Якщо США отримають контроль над українськими родовищами, це може стати потужним геополітичним ударом по Росії, яка також прагне впливу на глобальні ринки мінералів. Тому питання контролю над українськими ресурсами залишається не лише економічним, а й стратегічним для всіх ключових світових гравців.
Що далі?
Поки що доля угоди залишається невизначеною. Київ наполягає на прозорих умовах і гарантіях безпеки, тоді як Вашингтон хоче якнайшвидше оформити базовий договір. Переговори тривають, і їх результат залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між економічними інтересами, геополітикою та національною безпекою.
