Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося у лютому 2022 року, не лише призвело до загроз життю мільйонів людей, руйнувань і гуманітарної кризи, але й кардинально змінило політичний ландшафт країни. Одним із наслідків оголошення воєнного стану стало відтермінування проведення як президентських, так і парламентських виборів. Природно, що проведення виборів в умовах воєнного конфлікту є надзвичайно складним завданням, адже країна знаходиться у стані активних бойових дій, а значна частина території перебуває під окупацією противника.
Логістичні та законодавчі причини відкладення виборів
За Конституцією України та відповідними законами, введення воєнного стану дає підстави для призупинення проведення виборчого процесу. До того ж, у зв’язку з масштабами руйнувань, численними внутрішньо переміщеними особами та окупованими регіонами, організація виборів стала б надзвичайно важкою, а можлива їхня легітимність — сумнівною. Плановий строк проведення парламентських виборів був запланований на жовтень 2023 року, а строк повноважень президента Зеленського минав у травні 2024 року. Проте через умови воєнного стану та наявність загрози національній безпеці ці строки були відкладені.
В умовах активного воєнного стану практично неможливо забезпечити рівний доступ до голосування для всіх громадян. Як зазначають українські експерти, проведення виборів під час бойових дій могло б не лише вплинути на результат, але й призвести до подальшої дестабілізації ситуації всередині країни. Необхідність гарантувати безпеку виборців і забезпечити належну організацію голосування ускладнюється численними факторами: від неможливості забезпечити логістичне покриття для українських солдатів, які беруть участь у боях, до проблем із доступом громадян, які були змушені емігрувати або перебувають у зонах окупації.
Позиція Президента Зеленського та підтримка українського народу
Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що проведення виборів стане можливим лише після оголошення перемир’я з Росією. Він наголошує, що для забезпечення демократичності та легітимності процесу голосування країна повинна повернутися до нормального законодавчого режиму, коли воєнний стан буде скасовано. Такий підхід має підтримку серед більшості українців, які розуміють, що в умовах війни проведення виборів може стати інструментом для посилення внутрішньої розколу та ослаблення обороноздатності держави.
З метою підтримки легітимності влади, Верховна Рада України прийняла резолюцію, що підтверджує правомірність перебування Президента Зеленського на посаді та відзначає, що проведення виборів у поточних умовах є неможливим. Це рішення допомагає зміцнити внутрішню єдність, адже у час війни об'єднання громадськості має критичне значення для протистояння агресору.
Російська пропаганда та політичний тиск
На тлі затримки виборчого процесу Росія активно використовує це питання як інструмент політичного тиску. Російські офіційні особи регулярно дискредитують легітимність влади в Україні, стверджуючи, що Зеленський управляє країною без демократичного мандату, оскільки вибори відкладені. Такі заяви знаходять відгук серед проросійських кіл, що намагаються вплинути на міжнародну думку та підтримати наратив про недемократичність українського уряду.
Наприклад, під час однієї з промов колишнього президента США Дональда Трампа прозвучала риторика, в якій Зеленського називали «диктатором без виборів». Ці слова, хоч і були спростовані пізніше, тим не менш стали частиною російського інформаційного простору, спрямованого на ослаблення довіри до української влади. За словами деяких західних чиновників, такі заяви не вперечують фактам, а лише слугують політичним маневром для виправдання агресивних дій Росії.
Ризики проведення виборів в умовах війни
Проведення виборів під час активних бойових дій супроводжується численними ризиками. По-перше, організація голосування в регіонах, де тривають бойові дії або де встановлено окупаційний контроль, практично неможлива через загрозу життю громадян і руйнування інфраструктури. По-друге, голосування серед українців, що опинилися за кордоном у зв’язку з воєнними діями, також ускладнюється – як логістичними питаннями, так і безпекою самих виборців.
Також існує ризик політичного розколу всередині країни. В умовах війни національна єдність має бути пріоритетом, а проведення виборів могло б стати приводом для появи розбіжностей у суспільстві, послаблюючи колективну оборонну спроможність України. Саме тому Зеленський не погоджується із проведенням голосування до того моменту, поки не буде досягнуто припинення воєнних дій і не буде скасовано воєнний стан.
Політичні суперники та їхній вплив на виборчий процес
Серед ключових політичних суперників Президента Зеленського в умовах можливих майбутніх виборів – колишній президент Петро Порошенко, лідер опозиційної партії та інші політичні діячі, які можуть виступити як потенційні кандидати. Хоча багато хто з них висловлює готовність підтримати нових кандидатів або сформувати альтернативні політичні блоки, проведення виборів під час війни могло б лише загострити внутрішню політичну боротьбу, що в умовах зовнішньої загрози є недопустимим.
Один із потенційних кандидатів, який отримував широку підтримку в опитуваннях, – це колишній начальник армії Валерій Залужний, який наразі обіймає посаду посла України у Великій Британії. Проте його участь у виборах ускладнюється як через воєнну ситуацію, так і через можливий опір частини політичного елітного середовища, яке підтримує діючий уряд.
Висновки
Таким чином, затримка проведення виборів в Україні є наслідком як логістичних і законодавчих перешкод, так і свідомої політики з боку уряду, спрямованої на збереження єдності країни в умовах війни. Президент Зеленський наполягає, що проведення голосування можливе лише після оголошення перемир’я і скасування воєнного стану, що є передумовою для забезпечення легітимності виборчого процесу та безпеки громадян.
З іншого боку, Росія активно використовує ситуацію для дискредитації української влади, намагаючись представити затримку виборів як доказ недемократичності режиму, що, за їхніми словами, управління країною здійснюється без законного мандату. Західні партнери України розуміють, що проведення виборів під час війни могло б не лише ослабити обороноздатність країни, але й призвести до внутрішніх розколів, тому підтримують позицію уряду щодо відкладення голосування.
Поки що питання проведення виборів залишається відкритим, і остаточне рішення залежить від подальшого розвитку військової ситуації на сході України та можливості досягнення стабільного припинення бойових дій. Незважаючи на зовнішній тиск і численні політичні дискусії, українські лідери вважають, що наразі єдиним варіантом для забезпечення майбутньої легітимності влади є збереження внутрішньої єдності та відкладання виборчого процесу до моменту, коли країна зможе повернутися до нормального функціонування у мирний час.
