Війна проти України завдає удару не лише по містах, інфраструктурі та людських життях. Однією з найменш помітних, але масштабних трагедій стала екологічна катастрофа у Чорному та Азовському морях. За оцінками науковців, через бойові дії, забруднення води та руйнування природних екосистем могли загинути вже близько 120 тисяч китоподібних, серед яких значну частину становлять дельфіни.
Про це заявив доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. За його словами, морська екосистема опинилася у критичному стані через поєднання кількох факторів: вибухів, роботи військових сонарів, витоків нафтопродуктів, потрапляння токсичних речовин у воду та загального порушення природного балансу.
Чорне море, за словами вченого, фактично перетворилося на складний хімічний комплекс, де отруйні речовини накопичуються у харчовому ланцюгу. Найбільше від цього страждають дельфіни, які перебувають на вершині морської екосистеми.
«Через війну у хімічному "бульйоні" Чорного та Азовського морів вже загинули 120 тисяч дельфінів», — заявив Русєв.
За його словами, в українських водах мешкають три основні види китоподібних: азовка, звичайний дельфін та афаліна. Усі вони занесені до Червоної книги України та міжнародних списків охорони природи.
Найбільш вразливими виявилися азовки — невеликі дельфіни, які дуже чутливі до шумового забруднення. Вибухи ракет, безпілотників, мін, а також робота військових гідролокаторів порушують їхню здатність орієнтуватися у просторі, знаходити їжу та підтримувати зв’язок у зграях.
Через потужні звукові хвилі тварини можуть отримувати серйозні порушення, втрачати здатність нормально харчуватися та слабшати. Але небезпека не обмежується лише бойовими звуками.
За словами Русєва, значну роль відіграє хімічне забруднення моря. Джерелами токсичних речовин стали затонулі судна, удари по портовій інфраструктурі, падіння ракет і безпілотників, а також масштабні аварії.
Одним із найсерйозніших факторів стало затоплення російського крейсера «Москва», на борту якого перебували значні запаси пального та інших небезпечних матеріалів. Крім того, після руйнування Каховської греблі у Чорне море потрапили важкі метали та хімічні сполуки.
Окремим ударом стала аварія російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239» у Керченській протоці наприкінці 2024 року. Тоді у море потрапила велика кількість нафтопродуктів, що додатково погіршило стан водного середовища.
За словами науковця, проблема полягає в тому, що токсини накопичуються у тілах морських організмів. Дрібні істоти поглинають забруднення, їх їдять риби, а рибу споживають дельфіни. У результаті отруйні речовини концентруються саме у тих видах, які знаходяться на вершині харчового ланцюга.
Коли через стрес, травми або втрату орієнтації дельфін не може нормально полювати, його організм починає використовувати внутрішні запаси жиру. Саме там накопичуються токсичні речовини, які роками потрапляли у воду. Це призводить до ослаблення імунної системи та загибелі тварин.
Русєв зазначає, що лише за останні два місяці під час моніторингу узбережжя Чорного моря у межах національного парку «Тузлівські лимани» було знайдено понад 80 загиблих дельфінів.
Однак ця цифра, за його словами, є лише невеликою частиною реальної трагедії. Науковці використовують спеціальні методики оцінки масштабів загибелі морських ссавців. За міжнародними дослідженнями, на берег потрапляє лише близько 5% загиблих китоподібних, тоді як більшість тіл опускається на дно.
Саме тому кількість знайдених тварин не відображає реальний масштаб катастрофи.
За оцінками українських дослідників, у 2022 році через бойові дії могли загинути близько 50 тисяч китоподібних. У наступні роки ситуація дещо стабілізувалася через зміни у військовій активності в морі, однак нові екологічні удари знову погіршили становище.
Загалом у період з 2022 по 2025 роки кількість загиблих морських ссавців оцінювалася приблизно у 100 тисяч особин. У першій половині 2026 року ця цифра могла зрости ще приблизно на 20 тисяч.
Водночас проблема дельфінів у Чорному морі почалася не лише через війну. Протягом десятиліть їхня популяція скорочувалася через промисловий вилов, забруднення води та появу агресивних інвазивних видів.
До Другої світової війни у Чорному та Азовському морях могли мешкати близько двох мільйонів китоподібних. Однак через масовий вилов у XX столітті їхня кількість суттєво зменшилася. Лише після заборони промислового полювання та внесення дельфінів до охоронних списків популяція почала поступово відновлюватися.
Перед початком повномасштабної війни, за міжнародними дослідженнями, у регіоні могло бути близько 500 тисяч дельфінів з урахуванням територіальних вод різних країн.
Сьогодні ж війна створила безпрецедентний тиск на морську екосистему. Наслідки можуть проявлятися ще десятиліттями навіть після завершення бойових дій, адже токсичні речовини залишаються у донних відкладеннях, а відновлення популяцій рідкісних видів потребує багато років.
Національний парк «Тузлівські лимани» наразі залишається одним із небагатьох місць на українському узбережжі, де вчені можуть продовжувати спостереження за природою. Тут досі можна побачити десятки рідкісних видів птахів, зокрема рожевих фламінго, пеліканів та інших мешканців унікальної екосистеми.
Однак масштаб екологічних втрат Чорного та Азовського морів показує, що війна має наслідки далеко за межами лінії фронту. Вона змінює природний баланс, знищує види та створює загрозу для майбутніх поколінь.
І хоча зараз головною боротьбою залишається захист людей і територій, відновлення природи після війни стане ще одним величезним завданням для України та всього міжнародного співтовариства.
