ЄС скептично ставиться до великоднього перемир’я Путіна
19 квітня 2025 року президент Росії Володимир Путін оголосив про одностороннє 30‑годинне «великоднє перемир’я», що мало розпочатися о 18:00 за московським часом і тривати до опівночі 20 квітня (21:00 GMT). Кремль представив цей крок як гуманітарний жест на честь великого свята, та в Брюсселі сприйняли його з обережністю. Європейська Комісія підкреслила, що декларація про припинення вогню не може бути лише символічною й потребує верифікації та конкретних дій зі сторони Росії.
Анітта Гіппер, головна речниця Єврокомісії з питань зовнішньої політики та безпеки, чітко сформулювала позицію ЄС:
«Росія має історію агресії, тому спочатку нам потрібно побачити реальне припинення вогню та прозорі дії для встановлення стійкого перемир’я».
Крім того, Гіппер нагадала, що ще понад місяць тому Україна погодилася на безумовне припинення вогню, а з боку Москви досі немає жодного взаємного кроку. Тому ЄС продовжує підтримувати Київ у прагненні до «справедливого, довготривалого й комплексного миру».
Слова Кремля проти реальності на фронті
Українське командування та президент Володимир Зеленський різко відреагували на заяву Путіна. Незважаючи на прокладання «паузи» в документах, бойові дії на сході та півдні країни не припинялися. За даними Генерального штабу ЗСУ, лише в перші години «перемир’я» російська армія здійснила десятки артилерійських обстрілів і п’ять спроб штурму українських позицій на Донбасі.
Бойова позиція в Донецькій області на сході України в п'ятницю Тайлер Хікс
Президент Зеленський назвав цей крок «імітацією» та заявив, що Україні не потрібні розмови про «одно- чи дводневні паузи», якщо насправді триває вогонь. Він також підкреслив готовність Києва дзеркально реагувати на дії ворога: «Если агрессор не відмовиться від обстрілів, ми не будемо стояти осторонь».
Це не перший випадок, коли Росія оголошує «гуманітарну паузу» та водночас продовжує обстріли. Аналогічні ситуації повторювалися під час святкувань Різдва 2023 року, а також перед літніми «перемир’ями» на початку 2024‑го. Кожного разу такі «жесты доброї волі» супроводжувалися перегрупуванням військ та новими атаками, щойно світові ЗМІ переключалися на інші теми.
У НАТО та ОБСЄ також неодноразово звертали увагу на необхідність багатостороннього моніторингу режимів тиші. Без участі міжнародних спостерігачів рівень довіри до будь‑яких односторонніх заяв Кремля залишається мінімальним.
Позиція Києва та підтримка партнерів
Українська влада після великодніх заяв Кремля зосередилася на закликах західних союзників посилити санкційний тиск на Москву. Київ вимагає:
- Надання додаткових засобів ППО та протикорабельної оборони для стримування ракетних ударів у тилу.
- Розширення фінансово-економічної допомоги для відновлення інфраструктури та підтримки переселенців.
- Активізацію мирних переговорів за участі США, ЄС, Великої Британії та ООН із чіткими мандатами на контроль за припиненням вогню.
Ці ініціативи отримали підтримку в Брюсселі та Вашингтоні, де вважають, що тривалий мир можливий лише за умов жорстких гарантій та реальних кроків обох сторін.
Аналітики та дипломати пропонують декілька ключових кроків:
- Багатосторонній контроль». Залучення СММ ОБСЄ та миротворчої місії ООН для постійного моніторингу ситуації на лінії розмежування.
- Умови для гуманітарної допомоги». Створення безпечних коридорів для евакуації цивільних та доставки необхідних вантажів.
- Прозорість і відповідальність». Щоденні звіти сторін про кількість порушень режиму тиші та швидке реагування міжнародних спостерігачів.
- Дипломатичні гарантії». Підтримка європейських і американських санкцій до повного виведення окупаційних військ із території України.
Лише поєднання таких механізмів може забезпечити реальний крок назустріч миру та убезпечити як військових, так і цивільне населення від подальших атак.
Європейський Союз підтвердив: слова самі по собі не зупинять агресора. Для встановлення довготривалого миру необхідні чіткі докази — не лише паперові накази, а реальні кроки на місцях, під контролем міжнародних організацій. Без цього великоднє «затишшя» ризикує стати черговою ілюзією, а не справжнім кроком до завершення вже 1 152‑денної війни.
