Британський заклик: не словом, а ділом
У суботу, 19 квітня 2025 року, Міністерство закордонних справ Великої Британії оприлюднило заяву, в якій різко закликало російське керівництво замість «одноденного перемир’я» взяти на себе зобов’язання щодо повного і безстрокового припинення вогню в Україні. «Україна вже зобов’язалася щодо повного припинення вогню. Ми закликаємо Росію зробити те саме», — підкреслив представник Фонду з питань закордонних справ, Співдружності та розвитку (FCDO). За його словами, тільки справжня пауза у бойових діях створить умови для конструктивних переговорів, здатних привести до «справедливого та тривалого миру».
Раніше того ж дня російський президент Володимир Путін оголосив про одностороннє «пасхальне перемир’я» тривалістю 30 годин у зв’язку з християнським святом Easter — від вечора суботи до післяпівнічі понеділка за московським часом. Заява Кремля з’явилася відразу після попередження Вашингтона про можливе припинення мирного діалогу, якщо Москва та Київ не продемонструють реальну готовність до переговорів. Офіційно новий «режим тиші» був покликаний підкреслити «гуманітарні наміри» російської сторони.
Президент Володимир Путін зустрічається зі своїм вищим військовим командувачем у суботу в Москві. Кремль швидко спробував звернути увагу Вашингтона на оголошення пана Путіна про пасхальне припинення вогню.. В'ячеслав Прокоф'єв/Sputnik
Реакція України: дзеркальна відповідь
Володимир Зеленський у відповідь наголосив, що будь‑яке припинення вогню йде через фільтр української оцінки: «Якщо агресор зупинить обстріли — ми теж припинимо вогонь. Якщо ж він не виконає обіцянки — українські захисники залишаться в повній готовності». За словами Генштабу ЗСУ, під час попередніх «пасхальних пауз» російські війська неодноразово порушували домовленості, здійснюючи обстріли східного фронту, що призводило до поранень серед мирного населення.
Заклик Лондона є частиною ширшої стратегії Заходу щодо посилення тиску на Кремль з метою досягнення справжнього припинення вогню та запуску переговорів про мир. У Брюсселі та Вашингтоні також зазначали: демонстративні «паузи» Кремля сприймаються як маніпуляція, спрямована на зняття санкційного тиску, а не на встановлення реального миру. Міністерство оборони США висловило сподівання, що «якщо Росія дійсно прагне припинити війну, то вона повинна відмовитися від агресивних дій не на одну добу, а назавжди».
Ключові партнери Великої Британії закликали також Віденський та Женевський формати мирних переговорів активізуватися: німецька та французька дипломатії запропонували провести чергові раунди за участі представників обох сторін та спостерігачів від Організації Об’єднаних Націй для контролю дотримання режиму тиші.
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Президентом Фінляндії. Прес-служба Президент України
Чому «один день» не працює
Історія показує: багаторазові «гуманітарні паузи», оголошені Росією з 2022 року, виявилися короткими вічниками. Під приводом захисту релігійних свят чи початку навчального року Кремль призупиняв бойові дії лише для того, щоб перегрупувати сили, змінити позиції та завдати нових ударів, щойно світова увага відходила від теми війни.
Експерти з міжнародних відносин зауважують: одностороннє припинення вогню без моніторингу й без згоди української сторони не може бути надійним. Для гарантії безпеки потрібні механізми контролю за обома учасниками конфлікту — від участі СММ ОБСЄ до залучення миротворців ООН із чіткими мандатами.
Справжнє, багатостороннє перемир’я дасть змогу:
- Евакуювати цивільних із гарячих точок без ризику для життя.
- Надати гуманітарний коридор для доставки медикаментів і продуктів.
- Змінити тактичну обстановку, щоб обидві сторони могли провести перегрупування та відновлення втрат без щоденних втрат.
- Створити умови для офіційного мирного процесу, що передбачає поступки та гарантії для кожної зі сторін.
Без жорстких гарантій міжнародних організацій всі інші домовленості ризикують залишитися лише пунктами на папері.
Великодня служба в Чернігові, на півночі України, у неділю. Максим Кішка
Перспективи та подальші кроки
- Посилення дипломатичного тиску. Спільні санкції ЄС, США та Британії проти ключових фігурантів кремлівської клани, які ухвалюють рішення про агресію.
- Активізація миротворчих ініціатив. Пропозиції обговорити залучення миротворців ООН із мандатом на захист кордонів і цивільних.
- Підтримка України. Надання Києву додаткових засобів ППО, артилерії та розвідувальних можливостей для захисту мирного населення.
- Медіаційні зусилля. Ініціювання нових переговорів у рамках Нормандського формату за участі Франції та Німеччини.
Усі ці кроки мають об’єднати світову спільноту навколо ідеї, що мир має бути стійким і ґрунтуватися на взаємній довірі та прозорості.
Заклик Великої Британії до Росії припинити війну не на один день, а раз і назавжди, демонструє зміну тональності західної дипломатії: від попереджень та декларацій — до вимог, підкріплених конкретними діями та санкціями. Для України справжнє перемир’я — це не просто передишка, а шанс відновити життя, зберегти тисячі людських доль і прокласти шлях до довготривалого миру.
