За останні кілька місяців американська наукова спільнота переживає справжню кризу: різке скорочення фінансування, звільнення кадрів та цензура у сфері наукових досліджень, зокрема в таких галузях, як дослідження кліматичних змін, громадського здоров’я, екології, гендерних питань та різноманіття. Адміністрація Трампа, прагнучи зменшити державні витрати та «очистити» федеральний апарат від «вокових» ініціатив, ввела жорсткі заходи, що призвели до масових скорочень у провідних наукових установах – у Національному інституті здоров’я, NOAA, NSF, USGS та CDC. Ці кроки викликали хвилю обурення не лише серед американських науковців, а й на міжнародному рівні.
Європейські університети, розуміючи важливість підтримки свободи наукового пошуку, негайно відкликалися на заклики американських дослідників, що опинилися під загрозою втрати роботи та фінансування. Програма «Safe Place For Science», створена декількома європейськими установами, вже привернула увагу численних дослідників, що шукають можливість продовжувати свою роботу в умовах академічної свободи та стабільного фінансування.
Наприклад, Aix Marseille University у південній Франції, знаний своїми науковими програмами, відкрив нову ініціативу для американських дослідників, яка отримала першу хвилю заявок від кандидатів із США. Президент університету, Ерік Бертон, заявив, що, незважаючи на скромну кількість відкритих посад – 15 три-літніх позицій, бюджет яких становить близько 15 мільйонів євро – головною метою є надати дослідникам «трішки надії» та можливість продовжувати свою роботу в умовах свободи досліджень.
Цей рух не обмежується лише Францією. У Парижі, декілька провідних університетів уже оголосили про запуск подібних програм. Наприклад, один з паризьких онкологічних фондів негайно оголосив про створення спеціального фонду у розмірі 3,5 мільйона євро для підтримки американських дослідників у галузі раку. Інші установи, такі як Université Paris Sciences et Lettres, оголосили про пропозиції для 15 науковців, чиї дослідницькі проекти у таких сферах, як клімат, здоров’я, гуманітарні науки та гендерні дослідження, були серйозно ускладнені через скорочення фінансування в США.
Не менш важливою є думка європейських урядовців. Французький міністр вищої освіти та науки Філіп Баптіст охарактеризував політику адміністрації Трампа як «колективне безглуздя», що ставить під загрозу не лише американські наукові установи, а й численні спільні міжнародні проекти. Він підкреслив, що спільні програми в галузях, як-от спостереження за Землею, кліматичні дослідження, екологія, охорона здоров’я та космічні дослідження, тісно пов’язані між собою, і зменшення фінансування з одного боку впливає на весь світовий науковий простір.
У Нідерландах міністр освіти, культури та науки Еппо Бруйнс оголосив про плани створення спеціального фонду для залучення провідних науковців. «Геополітичний клімат змінюється, що збільшує міжнародну мобільність дослідників», – зазначив Бруйнс у зверненні до голландського парламенту, додаючи, що Нідерланди прагнуть залишатися на передовій у галузі інноваційних досліджень.
Також у Бельгії дві провідні установи – Vrije Universiteit Brussel та Université Libre de Bruxelles – оголосили про запуск спільної програми, спрямованої на прийом до 36 постдокторських позицій для міжнародних дослідників, зокрема тих, чиї проекти постраждали від скорочень у США. Ці позиції, які фінансуються за рахунок коштів Європейського Союзу, орієнтовані на дослідження у таких галузях, як штучний інтелект, клімат та інші соціально важливі напрямки.
Європейські науковці не лише реагують на втрату робочих місць. Вони бачать у цьому можливість переосмислити глобальну наукову систему та підвищити незалежність власних дослідницьких центрів. За словами Ясмін Белькаїд, президентки Інституту Пастера в Парижі, американська політика скорочення фінансування призводить до втрати «цілої генерації науковців», що може мати незворотні наслідки для розвитку науки. «Ми маємо об'єднати зусилля, щоб забезпечити, що наука як така залишається захищеною», – наголосила вона, підкреслюючи, що свобода наукового пошуку є фундаментальною цінністю, від якої залежить майбутнє суспільства.
У Сполучених Штатах, навпаки, нещодавні скорочення вказують на системні проблеми в науковій сфері. Провідні наукові агентства, зокрема Національні інститути здоров’я, національна наукова фондова організація, NOAA, USGS та CDC, оголосили про масові звільнення та призупинення процесів розгляду грантових заявок. Такі дії спричинили хвилю критики як з боку вчених, так і представників громадськості, що побоюються, що ці заходи можуть зруйнувати основу для майбутніх відкриттів і інновацій.
Деякі американські дослідники вже почали шукати притулок за кордоном. Вони вважають, що свобода наукових досліджень в США поступово зникає через адміністративну цензуру та скорочення фінансування, а також через політичний тиск на окремі напрямки досліджень. Водночас європейські університети та наукові установи швидко реагують, створюючи спеціальні програми та надаючи фінансову підтримку тим, хто змушений залишати свою країну через несприятливі умови.
Не можна не зазначити, що рух американських дослідників до Європи вже набуває масштабів, які можуть суттєво змінити глобальну наукову карту. За даними деяких установ, кількість заявок від науковців з США зростає щодня, і це може стати початком зворотного мозкового витоку, коли науковці, що роками працювали в американських установах, будуть обирати Європу як новий дім для свого дослідження.
Багато університетів розуміють, що збереження наукової свободи та підтримка незалежних дослідницьких ініціатив має величезне значення для майбутнього не лише окремих галузей, а й для суспільства в цілому. Як підкреслює Ель Мухуб Мухуд, президент Université Paris Sciences et Lettres, «наука – це свобода, і ми повинні дати дослідникам можливість працювати без обмежень, щоб продовжувати робити відкриття, які змінюють світ». Він додав, що прийняття американських дослідників дозволить продовжувати спільні проекти, які вже давно стали міжнародними та критично важливими для вирішення глобальних проблем.
У відповідь на цю кризу європейські урядовці та академічні керівники також розробляють стратегії для подолання наслідків американських реформ. Французький міністр вищої освіти та науки Філіп Баптіст, відомий своєю активною позицією, закликав до створення європейського коаліційного механізму, який би координував дії з питань залучення та підтримки міжнародних науковців. Він підкреслив, що «такі рішення, прийняті в США, не лише впливають на американські лабораторії, а й руйнують спільні проекти, що пов’язані з екологією, космічними дослідженнями, кліматичними змінами та іншими ключовими напрямками».
Ситуація отримує міжнародне відображення – понад 350 науковців вже підписали петицію, опубліковану у французькому Le Monde, з вимогою створення екстреного фонду Європейської комісії на суму 750 мільйонів євро, який би підтримав тисячі американських дослідників, що залишили свої установи через бюджетні скорочення. У Брюсселі планується проведення зустрічі, на якій обговорять найбільш ефективні заходи для відповіді на ці виклики, аби зберегти глобальну конкурентоспроможність європейської науки.
Крім того, в Нідерландах та Бельгії вже оголошено про створення нових програм для залучення міжнародних талантів. Такі ініціативи, як позиції для американських постдокторських дослідників, фінансовані коштами ЄС, можуть стати каталізатором для зміцнення європейської наукової спільноти. Європейські уряди розуміють, що збереження глобальної конкурентоспроможності вимагає не тільки інвестицій у власні наукові інфраструктури, але й активного залучення талановитих фахівців із-за кордону.
Зрештою, ця хвиля переїздів американських науковців до Європи є не лише реакцією на внутрішню кризу в США, а й можливістю для європейської науки зміцнити свої позиції на світовій арені. Попри те, що переорієнтація може стати болючим ударом для традиційного американського лідерства в галузі науки, вона водночас відкриває нові горизонти для міжнародної співпраці та обміну знаннями. Європейські університети і дослідницькі установи розглядають цю ситуацію як шанс побудувати більш незалежні, прозорі та конкурентоспроможні центри знань, де свобода наукового пошуку буде непорушною.
Таким чином, американські дослідники, що опинилися під тиском скорочень та цензури в умовах політики Трампа, знаходять у Європі не лише нову можливість для професійного зростання, а й підтримку принципів свободи наукової діяльності, які є запорукою майбутніх інновацій і глобального прогресу. Якщо ця тенденція набуде масового характеру, Європа може стати новим притулком для провідних умів сучасності, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню тривалого мозкового витоку та зміцненню наукової спільноти у всьому світі.
