Ізраїль та ХАМАС досягли домовленості про обмін ізраїльських заручників на палестинських ув’язнених. Це перша реальна угода після двох років нищівної війни, яка зруйнувала сектор Гази та поставила Ізраїль перед глибокою міжнародною ізоляцією. За попередніми даними, перший етап операції може розпочатися вже найближчими днями.
Переговори, що тривали під егідою США, Катару та Єгипту, завершилися проривом. Президент Дональд Трамп оголосив, що сторони погодили першу фазу його мирного плану, згідно з якою Ізраїль має відвести війська до узгодженої лінії в межах Гази. Він також заявив про намір особисто відвідати регіон, щоби закріпити політичні гарантії виконання угоди.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу підтвердив, що уряд скличе екстрене засідання для затвердження домовленостей. Лише після цього очікується офіційне набуття чинності режиму припинення вогню. Армія оборони Ізраїлю повідомила, що готується до повернення заручників і переходу на «нові лінії безпеки».
Згідно з інформацією ізраїльських джерел, звільнення перших груп заручників може відбутися вже цієї неділі. Йдеться приблизно про двадцять осіб, які залишаються живими в руках ХАМАС, та передачу тіл ще двадцяти восьми полонених, загиблих у неволі. Водночас палестинська сторона очікує звільнення сотень своїх громадян, утримуваних Ізраїлем.
ХАМАС у своєму зверненні заявив, що угода стане «початком кінця війни» й призведе до повного виведення ізраїльських військ із сектора Гази. Представники угруповання також наголосили, що вона відкриє доступ гуманітарної допомоги, яка має врятувати сотні тисяч людей від голоду. Міжнародні гуманітарні організації вже готують колони вантажівок із продовольством і ліками.
Водночас ізраїльська армія нагадала мешканцям Гази, що війна юридично ще не завершена: війська все ще контролюють територію. Це свідчить, що реалізація домовленості відбуватиметься поступово, під суворим контролем обох сторін. Усе залежатиме від виконання умов першої фази та подальших політичних рішень.
Війна, що розпочалася у жовтні 2023 року після атаки ХАМАС на Ізраїль, забрала життя понад 67 000 палестинців і близько 1 200 ізраїльтян. Газа перетворилась на руїни, а світова спільнота констатує гуманітарну катастрофу. В ООН заявили, що в північній частині анклаву офіційно зафіксовано голод, і будь-яке перемир’я — це шанс запобігти масовій загибелі цивільних.
Домовленість передбачає не лише обмін заручників і в’язнів, але й поетапне відведення ізраїльських військ. Хоча багато деталей залишаються неоприлюдненими, відомо, що на першому етапі передбачено припинення вогню на ключових ділянках фронту та створення гуманітарних коридорів. Це може стати базою для подальших політичних угод.
Президент Ізраїлю Іцхак Герцог заявив, що Трамп «заслуговує на Нобелівську премію миру» за досягнутий прорив. Водночас аналітики попереджають: попереду залишаються найскладніші питання — хто контролюватиме Газу після завершення бойових дій і чи погодиться ХАМАС на роззброєння. Без вирішення цих аспектів тривале перемир’я залишається під загрозою.
Серед палестинців новина про угоду викликала обережний оптимізм. У містах, що вижили після багатомісячних бомбардувань, люди сприйняли звістку як промінь надії. Вчитель англійської з Хан-Юніса Монтасер Бахджа сказав: «Ми раді, що кінець війни близький, але біль утрат занадто великий. Ми хочемо миру, але пам’ятаємо, що втратили все».
Ізраїльські родини заручників зустріли угоду зі сльозами радості. Проте серед них відчутна тривога — багато хто не знає, чи їхні рідні ще живі. Для Тель-Авіва це політичний момент істини: суспільство, втомлене від війни, очікує конкретних результатів, а не лише заяв. Від успіху обміну залежить не лише репутація уряду Нетаньягу, а й стабільність його коаліції.
За словами дипломатів, угоду вдалося досягти завдяки сильному міжнародному тиску. Після ізраїльського авіаудару по представниках ХАМАС у Катарі 9 вересня США різко посилили тиск на обидві сторони. Саме тоді Трамп і його радники розробили компромісний план із двадцяти пунктів, який передбачає етапне роззброєння, гуманітарну відбудову та поступове політичне врегулювання.
Попри офіційні заяви, експерти зазначають, що остаточна реалізація домовленостей залежатиме від багатьох чинників. Найвразливіше місце — вимога Ізраїлю про повне роззброєння ХАМАС, яку рух категорично відкидає. У разі провалу цього пункту перемир’я може знову зірватися.
Єгипет і Катар залишаються ключовими посередниками, які гарантуватимуть виконання угоди. Водночас Іран, який підтримує ХАМАС, офіційно не коментує домовленість, що викликає побоювання нових провокацій. Регіональна безпека залишається крихкою, а будь-який інцидент може підірвати процес миру.
Світова спільнота зустріла домовленість із полегшенням. Генсек ООН закликав сторони «перетворити цей крихкий шанс на сталий мир». Європейський Союз готує новий пакет допомоги для відбудови Гази, а Сполучені Штати заявили про намір координувати гуманітарну логістику.
Попри всі труднощі, угода стала найважливішим політичним проривом за два роки війни. Вона відкриває можливість для поступового виходу з конфлікту, який коштував десяткам тисяч людей життя, а регіону — стабільності. Якщо сторони зможуть дотриматися своїх зобов’язань, це стане початком нового етапу у близькосхідній історії.
Нині головне завдання — перетворити паперову домовленість на реальність. Для цього потрібна не лише політична воля, а й міжнародна підтримка, яка забезпечить виконання гуманітарних і безпекових умов. В іншому разі крихкий мир може розсипатися так само швидко, як і з’явився.
