Причиною стала відсутність одностайності серед держав-членів, а формулювання підсумкового документа залишило простір для подальших затримок і додаткових вимог до реформ.
Надії України на суттєве прискорення переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу наразі не справдилися. Саміт ЄС, який відбувся у Брюсселі, не зміг погодити відкриття всіх переговорних кластерів, що є одним із ключових етапів на шляху до повноправного членства країни в європейській спільноті.
Попри активну дипломатичну роботу української сторони та підтримку низки європейських держав, підсумкове рішення саміту виявилося значно стриманішим, ніж очікувалося. У фінальних висновках Європейської ради міститься позитивна оцінка вже досягнутого прогресу, однак відсутні конкретні зобов’язання щодо відкриття всіх інших кластерів переговорів або чіткі часові рамки для такого кроку.
У документі Євросоюзу зазначається, що Європейська рада вітає відкриття 15 червня 2026 року кластера «Основи» та очікує подальшого відкриття інших кластерів відповідно до підходу, заснованого на заслугах. Саме ця фраза стала однією з найбільш обговорюваних після завершення саміту.
Експерти звертають увагу, що принцип «заслуг» традиційно означає необхідність виконання країною-кандидатом конкретних умов і реформ перед переходом до наступних етапів переговорів. З одного боку, такий підхід відповідає правилам розширення ЄС і має гарантувати якість трансформацій. З іншого — він може використовуватися як механізм для затягування процесу, якщо окремі держави-члени висуватимуть додаткові вимоги або наполягатимуть на нових оцінках уже проведених змін.
За інформацією джерел у Брюсселі, питання одночасного відкриття всіх переговорних кластерів активно порушувалося під час засідання Європейської ради. Президент України Володимир Зеленський та кілька європейських лідерів закликали до більш рішучих кроків і наголошували на важливості політичного сигналу для України, яка продовжує масштабні реформи навіть в умовах повномасштабної війни.
Втім, для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Європейського Союзу. Саме на цьому етапі процес зіткнувся з перешкодами. За словами співрозмовників, достатньої кількості голосів для погодження бажаного для Києва рішення не знайшлося. Відсутність консенсусу фактично поставила крапку в дискусії ще до її повноцінного розгортання.
Джерела зазначають, що предметної суперечки під час саміту майже не було, оскільки учасники усвідомлювали: перспективи затвердження рішення про відкриття всіх кластерів наразі відсутні. Таким чином, питання залишилося відкритим і може повернутися до порядку денного на наступних зустрічах лідерів ЄС.
Особливу увагу привернула позиція Угорщини. Напередодні саміту угорський прем’єр Петер Мадяр заявляв, що саме завдяки його діям із фінального документа було прибрано положення про швидке просування України до членства. Крім того, він раніше висловлював застереження щодо відкриття решти переговорних кластерів.
Однак, як свідчать джерела в європейських інституціях, коло держав, які мають певні сумніви або додаткові запитання щодо темпів переговорного процесу, виявилося значно ширшим. Це свідчить про те, що проблема не зводиться виключно до позиції однієї країни. Усередині Євросоюзу продовжуються дискусії про майбутнє розширення, готовність кандидатів до членства та внутрішні виклики самого об’єднання.
Для України нинішнє рішення не означає зупинку євроінтеграційного курсу. Навпаки, відкриття кластера «Основи» стало важливим досягненням і підтвердженням того, що переговорний процес уже перейшов у практичну площину. Водночас відсутність чітких гарантій щодо наступних етапів демонструє складність політичних процесів усередині ЄС та необхідність подальшої роботи як на дипломатичному, так і на реформаторському фронті.
У Києві розраховують, що найближчими місяцями вдасться переконати партнерів у необхідності більш швидкого просування переговорів. Важливим фактором залишатиметься успішне впровадження реформ, виконання рекомендацій європейських інституцій та збереження підтримки ключових союзників серед держав-членів Євросоюзу.
Підсумки брюссельського саміту вкотре продемонстрували: шлях України до членства в ЄС залишається реальним, але він не буде простим і автоматичним. Кожне наступне рішення вимагатиме не лише виконання технічних критеріїв, а й складного політичного компромісу між усіма країнами об’єднання. Саме тому питання відкриття решти переговорних кластерів залишається одним із головних викликів для української євроінтеграції у найближчій перспективі.
